“Немов щури, андроповські капрали…”

Related posts:

1. XXXV. “Немов вицвіла ніч…” Немов вицвіла ніч, цей сірий день, і, як бетон, гуде у вухах вуличний гамір. – Так наче б ти ніколи […]...
2. “Немов прокинувся…” Немов прокинувся… І хоч бо щось силкуюся згадати зі сну. Немов підходить мати. А від отав надходить дощ. “Я, мамо, […]...
3. РОНДЕЛЬ Тичини томик і дівчина… Немов нектар спива з рядків… То ордами – вітри прудкі, То пропливе хмарина чинно, То лісові […]...
4. НЕСПОКІЙНИЙ СОН В сні неспокійнім, скажи, кого ти шукав? Якого спокійного дня, чиєї руки? Якої блакиті, яких благодійних трав, яких богодайних слів, […]...
5. ПЕРЕБЕРУ, НЕМОВ НАМИСТО Переберу, немов намисто, Ці дні, веселі і сумні. Перефарбую чорне листя – Зазеленію при вікні. Ці дні, гіркі, немов отрута, […]...
6. “Біла далеч – немов труна…” Біла далеч – немов труна. Устає сухостій хрестами. Невідчутних пустель мана Не кладе на розпуку тами. Біловир по гінких горбах […]...
7. “Немов навала синявих китів…” Немов навала синявих китів, Пливуть юконські олив’яні хмари, І дмуть вітри, Грендландії удари, Неначе світ кончини захотів. Немає сяйва, сонця […]...
8. “Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі…” Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі, Орда покотила степами, навалою збивши полин, Купаючи в хвилях Каяли монгольські запилені […]...
9. “Я немов занедужав…” Я немов занедужав. Я не хочу єлею. Та не лізь мені в душу з прямотою своєю. Тут би ради-розради трохи […]...
10. “ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ…” ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ, ти просто вибирав у приписі нічному, щоб, кришталевий крик зібгавши на солому, означити хрустке […]...
11. “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
12. НА СПОГАД НАСТУПЛЮ, НЕМОВ НА МІНУ НА СПОГАД НАСТУПЛЮ, НЕМОВ НА МІНУ, хитнусь, і йду безбач, й себе веду… Кішки втікають на розлунний дуб. Шлях креше […]...
13. “Вона несе, немов у чаші повній…” Вона несе, немов у чаші повній, Солодку нерозхлюпаність вина, Вона себе несе в обійми, хай гріховні, Вся – світла й […]...
14. “Немов Афродіта із піни морської…” Немов Афродіта із піни морської, Ти вийшла на берег ріки. Ти знову привітно махаєш рукою Вертаєш далекі роки. Горнулись до […]...
15. “Я нині весь – немов крутий заміс…” Я нині весь – немов крутий заміс Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те, […]...
16. Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
17. КАМЕНЯРІ Я бачив дивний сон. Немов передо мною Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під […]...
18. РОЗУМІННЯ Мене п’янить природа, як вино, пробуджує в свідомості прадавнє. …бо квітка ця – сльоза, яку давно зронила на валу княгиня […]...
19. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
20. МОТИВ УЛЬЯШОВА Не доведи потрапити в опалу. І найсвітліші душі та уми Сахатимуться, ніби од чуми, Тікатимуть, неначе від напалму. Усі немов […]...
21. “Ця розкіш мисливства, ця кров на очах…” Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]...
22. “Послав я в небо свою молитву…” Послав я в небо свою молитву: О боже, боже, спини ти кров. Спини ти зваду, подай пораду, Поглянь на діти, […]...
23. “Увійшовши в хащі, де повно птиць…” Увійшовши в хащі, де повно птиць, уяви: природа – майстерня Бога, по якій блукає твоя знемога. Все, що можеш ти, […]...
24. XLVIII. “Зостались…” Зостались лиш твої уста, на яких вмерти, немов розп’ятому, як на м’якому й теплому хресті!...
25. ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...
26. “В мені уже народжується Бог…” В мені уже народжується Бог і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерти, куди живому зась – […]...
27. “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
28. МИКОЛІ ФРАНЦУЖЕНКОВІ (з нагоди 70-річчя) Всі круглі дати і усі нулі нехай вже не бентежать Вас ніколи – вони такі ж бо […]...
29. ДУМА ПРО ЗДОРОВ’Я – ДУХОВНЕ, ФІЗИЧНЕ І Т. Д Я молодий, з бадьорою ходою, здоровий, дужий, з буйнодзвоном сил, упевнений, свідомий, що кохають мене на цій землі… Навколо нас […]...
30. “Щаслива Англіє! Прилюбно знати…” Щаслива Англіє! Прилюбно знати Твоїх земель смарагдовий розмай, Твоїх борів легенди, твій окрай, Де віє легіт, бризами багатий. Та я […]...
31. Живемо під чортом неначе під Богом живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]...
32. НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...
33. МОЛИТВА “Iз глубини возвах к’Тебі, Господи…” З тунелів глибоких модерного міста, Де гуркіт підземок громами рокоче, Крізь стукіт коліс, крізь скрегіт […]...
34. ТИТАНІЇ Щасливий, хто не знає пізніх літ, Хто тішиться прозовими рядками, Де “Книга Рут” і “Пісня над піснями”, І дотепу гризький, […]...
35. СИНІВСЬКЕ. Диптих І Застилають столи господині від хати до хати. До травневої учти збираються мовчки солдати. Зоддалік, при вікні, стала пам’ять війни […]...
36. “Облетівши довкола світу…” Облетівши довкола світу, Зупиняйся, немов король. Досягаючи знань зеніту, На признання собі дозволь: Де б не жив ти і як […]...
37. ПРИВІЛЛЯ МІСЯЦЯ Я подивляв повислий молодик Над роєм хат і зельного розмаю, Як над волоссям – самоцвіту лик. Збирав красу, що сяяла […]...
38. СТАРІ ЛИСТИ Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]...
39. ВТРАТА Пам’яті батька Душа була якась чужа, безнеба, опущена, немов турецьке зілля. Сахалась ніч від грому на довкіллі, і я сахався […]...
40. “Над бідою Твоєю не плачу…” Над бідою Твоєю плачу, Не жаліюсь на долю свою, Хоч і відаю долю ледачу І болючу до сліз – не […]...