Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СКАРГА ЖИТТЯ

Володимирові Шаянові Обшили душу лишаї, Покрили серце жовті струпи… Чиї ж то голосно, чиї Ревуть несамовиті труби? Гудуть – як […]

НАПЕРЕДОДНІ

Спахає північ. Як луна століть, Сурмлять сичі над урвищем бездонним. До Жовтих Вод нестриманим розгоном Пливуть полки – мов грози […]

ТРИ ДАРИ (З І. Киріота, ХІ ст.)

Праведний, відданий муж ревно пильнує три д ари: Щирість у серці своїм, лагоду в зорі очей, Стрим у погідних речах. […]

12. ПРОЩАННЯ

551 Ридало сонце, плакала земля, Коли, молитву проказваши Богу, Востаннє глянув на сумне гілля, Де ти стояла, давши на дорогу […]

“Легко йшла сяйна зоря…”

Легко йшла сяйна зоря В свій високий спів; Місяць правив срібний бриль Вище красних брів. Вечір лагідно світив Зорі з […]

ДАХИ

Друже, мрій стянути хмар, Зводь дахи в небесній чар; Від землі, де грають трави, Рви граніт на дім яскравий; Від […]

ВЕЧІРНІЙ РОЗДУМ

Останній промінь посковзнувсь по водах І згас. Пірнуло в Тихий океан Велике сонце – наче Магеланів Червонохресний, давній корабель. І […]

МАРИВО

На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]

ВЕЛИКИЙ ЛУГ

Гнучка лоза під хвилею крутою Зелено-бурі стелить ятері. Бліда вдова виплакує в журі Потоки скарг – як чайка над водою: […]

FIRENZE

Ертруська кров тече в блакитних жилах, Жагою збурена етруська кров! Жорстокий Рим, що тіло поборов, Не знищив духа вільного спочилих […]

8. ПАВЛО В БАНКОКУ

351 Минає час – немов тече ріка! Минає зло, але й добро минає. Хоча дзвенить епоха гомінка, – Цей панта […]

ПЛЮЩ

Кате московський, Очі розплющ! Напрям не ковзький Вимріяв Плющ. Ворог неситий Тіло здолав, – Духа не вбити Шквалом облав! Нас […]

Страница 1 из 3212345678910...2030...Последняя »