Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

XLVIII. “Зостались…”

Зостались
лиш твої
уста,
на яких
вмерти,
немов розп’ятому,
як на м’якому
й теплому
хресті!


XLVIII. “Зостались…” - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ
 »