Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ТИТАНІЇ

Щасливий, хто не знає пізніх літ,
Хто тішиться прозовими рядками,
Де “Книга Рут” і “Пісня над піснями”,
І дотепу гризький, колючий дріт.

Біда, хто тратить сон і апетит,
Кому життя – немов бурлацькі лями,
На кого скрізь чигають вовчі ями
І жалить сумніву дрібний москіт.

Та рання юнь сміється, – не холоне…
Що ж обіцяєш ти їй, сива скроне?
Фальшиву мудрість? Безперечний нуд?

Чи ті обіцянки такі урочі,-
І вік не вийти з чарів і облуд
Тітаніям “Іванової ночі”?

12.04.1932

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)


ТИТАНІЇ - ЗЕРОВ МИКОЛА