Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Вона несе, немов у чаші повній…”

Вона несе, немов у чаші повній,
Солодку нерозхлюпаність вина,
Вона себе несе в обійми, хай гріховні,
Вся – світла й непроглядна таїна.
Вона проносить в почуттях гарячих
Бентежливий, ще полохливий зов.
Руками радість опаде на плечі
І прагнуть губи пити знов і знов.
І зродиться земний куточок раю.
Мов сплески ніжні плесами здійма –
Піднесення зрина, то завмирає,
І п’ється вільно, мов не крадькома.


“Вона несе, немов у чаші повній…” - БАБІЙ СТЕПАН