ПРИВІЛЛЯ МІСЯЦЯ
Я подивляв повислий молодик
Над роєм хат і зельного розмаю,
Як над волоссям – самоцвіту лик.
Збирав красу, що сяяла без краю
То мовби люстро, то на повний шир
Сяйної повені на схилі гір.
Я сповна брав те сяйво насолод,
Йдучи у даль вечірньою порою,
Видозмінивиш з-над кущів, колод,
І лив на плеса, обважнілі грою,
Оздобні води блискали з імли
І за собою образи вели.
1960
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Над Черемошем сяйво місяця…” Над Черемошем сяйво місяця. Легенда, казка, таїна. Яремча. Коломия. Вижниця. Благословенна сторона. Не раз руйнована, й грабована, І розподілена між […]...
- “О доньки Часу, Днини потайні…” О доньки Часу, Днини потайні! Глухі й німі, жебрачки босоногі, Йдучи рядком, ви завжди несете В своїх руках і пруття, […]...
- КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
- “Пройшли пурпурні фінікійські дні…” Пройшли пурпурні фінікійські дні, Замкнувши цикль, і знову так потрохи Згризає час суворо-мовчазні Граніти легендарної епохи. О, неба сірість, оливо […]...
- СИВОЮ ВЕРБОЮ Сльота і мор. Куди з журбою? Якої прагнути мети? Хіба що сивою вербою Над плесом тишу стерегти. Вросту я коренем […]...
- ЛІКИ МІСЯЦЯ Ці ліки місяця холодні і тонкі – Живий напій для безнадійно хворих. Дерева примерзають до ріки, А до гілок попримерзали […]...
- ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
- По скалках місяця по скалках місяця де материне дерево пригорни мене воно фіялкові зорі зелені думки свічка скапує темним медом тіні із світла […]...
- “Місяця срібний дзюб…” Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]...
- ПЛЕСО БАТТИКАЛОА До вуха – долоню, До серця – долоні. Дослухайте! Щоб ні звуку від вас не втікало. Чуєте? Десь на далекім […]...
- “Снилось мені: там, де білі ведмеді…” Снилось мені: там, де білі ведмеді Смокчуть у лігвах засніжені лапи, Йшла без одіння окрилена леді, Леді Годайва, уставши з […]...
- НА КУПАЛА І Спахає квіт. Дівчата, змаяні весною, В екстазі славлять білий світ, Жагтять у танці над рікою. О, рож вінки! О, […]...
- ЖІНКА ІДЕ В САД Жінка іде в сад, Бере з собою руки, приладдя, подібне до своїх кінцівок, торкається скель, які минає, немов з кущів, […]...
- СЛОВ’ЯНСЬК Ось-ось Слов’янськ! Моя родина! Забилось серденько в грудях, Пригнулись до землі коліна, А очі плавають в сльозах! Слов’янськ, Слов’янськ! Як […]...
- ПРОЗОРІСТЬ Знову під мереживо розквітлого ясмину, Крізь ажуровість запашних кущів Веселий молодик серпом блищить, Веселий молодик зійшов на зміну. Ясмину мрії […]...
- НА МУТНИХ ХВИЛЯХ Колись село тебе пестило, Сад легким сумом засипляв, Понад колискою твоєю Шопена дух не раз витав. І брав тебе малу […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА Дощ весняний – на сади й городи, Краплі мерехтливі, як овес. На полях зелених – сині води, Плеса – наче […]...
- ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ 1 То вечірньою зорею, то ранковою Ти мені всміхаєшся щодня… Золотою в небесах підковою – Ти з якого загубилася коня? […]...
- “Щаслива Англіє! Прилюбно знати…” Щаслива Англіє! Прилюбно знати Твоїх земель смарагдовий розмай, Твоїх борів легенди, твій окрай, Де віє легіт, бризами багатий. Та я […]...
- ОРФЕЙ (Із п’єси “Король Генрі VIII”) Грою лютні вмів Орфей Гнути гори й до алей Нагинати дерева. І, дознавши красний спів, Як по спадові дощів, З-під […]...
- “Лишь вступит жизнь в такую пору…” Лишь вступит жизнь в такую пору, Когда конец все ближе к ней,- Былое умственному взору, Представши, видится ясней. И как […]...
- (РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...
- ЛЕБЕДИНА ДОЛЯ З берега синього плеса, з клітки обрубаних віт дивиться лебідь небесно в синій високий зеніт. Небо яскраве і чисте очі […]...
- МЕНІ НЕ СТРАШНО Мені не страшно, не страшно, Боже! Шо я, гей трам, без сили, Упаду з зойком на смертне ложе, На зимне […]...
- ПРОРОК Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І […]...
- ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
- НА ОБВАЖНІЛІ На обважнілі розпатлані нерви Навалилося буднями. Занудило стіни паперами, Грудки між ногами – груднем. Кожен день – мобілізація й черги. […]...
- “Якось-то йдучи уночі…” Якось-то йдучи уночі Понад Невою… та, йдучи, Міркую сам-таки з собою: “Якби-то,- думаю,- якби Не похилилися раби… То не стояло […]...
- НАД ПАМІРОМ Таджикистан, красунь Памір! Звелися снігові вершини, Шапки одягши набакир… Який тут простір, Воля, Шир! Яке привілля для людини! Перелітаємо хребти, […]...
- НЕПОВТОРНЕ СВЯТО Гарячий день – і враз достигне жито І доп’яніють обважнілі грона. Він ще незнаний, ще непережитий Єдиний день – мого […]...
- “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
- ЛУКРЕЦІЯ (Уривок з поеми) Рука лілейна і щока, як рожа, Манила владно на пухку постіль. Йому здавалося, хвилина гожа Росте й блаженства прагне звідусіль. […]...
- ЇЇ ПРИХІД Я милувався вербами в громадді, Турботи будня звівши нанівець, ЇЇ чекав – і рвався мій терпець Окрай кущів на запашній […]...
- “Люблю помріяти перед Тобою…” Люблю помріяти перед Тобою, Свята Софіє у вінку з дерев. Так тихо тут! Замовк моторів рев, І не гуде майдан […]...
- РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...
- ЛУБНІ Тисячолітній граде! З правесни Ти став на чати гордо над Сулою. Спустив меча, вдоволений війною, Суворо-мужній месник давнини. І так […]...
- “Шепочуть ревно вітряні пориви…” Шепочуть ревно вітряні пориви Серед кущів півлистих і сухих. Зірчастий простір холодно застиг. Мені ж верстали шлях мій мерехтливий. Нехай […]...
- НА ЛЕЗІ РІВНОВАГИ і зникає сей образ – до черепа зношена роль і вмикають навіяну білість альбіноси не вивчених ролей: бо натомісць всіх […]...
- ОДНА К ней всюду относились с уваженьем: И труженик и добрая жена. А жизнь вдруг обошлась без сожаленья: Был рядом муж […]...
- ПЕРЕЯСЛАВКА В залі – оплесків буруни, В залі – квітне весна. З комсомольської трибуни Виступала вона. Хустка – квіти лілеї, Дві […]...