Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Шепочуть ревно вітряні пориви…”

Шепочуть ревно вітряні пориви
Серед кущів півлистих і сухих.
Зірчастий простір холодно застиг.
Мені ж верстали шлях мій мерехтливий.

Нехай хмурніють надовкола ниви
І мертве листя шарудить на них.
Хай гаснуть зорі в небесах пустих
І я броджу бездомний, нещасливий, –

Мій дух незламний. Повний до країв
Приблулим щастям, спраглий на потугу,
Що б’є коштовно з Мільтонових слів,
Я чую Лисіда втонулу тугу,
Я бачу Лавру в сукні з квітів лугу
І сню Петрарку в сяєві віків.

1816

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Шепочуть ревно вітряні пориви…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
«