Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СЛАВА

Немов коханка, слава осяйна
Горудє тим, хто стане на коліна.
Зате віддасться радісно вона
Тому, хто й не просив уклінно.

Така примхлива! Стримано мовчить,
Коли шепочуть їй слова любови;
То підбадьорить ласкою, то вмить
Назад сахнеться, наче від обмови.

Вона – циганка, Нільської ріки
Лиха дочка, своячка Потіфара.
Прослави спрагнені! Де ж ваша кара?
Платіть зневагою віддалеки,
Вклоніться гречно: “Прощавай, сновидо!”
Влюбившись, піде з вами на край світу.

1819

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

СЛАВА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)