Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Іду степами по стрункій дорозі…”

Іду степами по стрункій дорозі.
Яка година випала мені!
Шумлять жита в лункому передгроззі,
Шепочуть шестигранні ячмені,
Палають соняшники. Вздовж дороги
Розлігся чорно, спочиває пар.
Йому замало простору земного –
І він подавсь далеко, аж до хмар.

1939

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Іду степами по стрункій дорозі…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)