ВЕСНЯНА НІЧ

Related posts:

1. ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...
2. “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
3. ТАЄМНИЦЯ БУТТЯ Десь там, у найвищих глибинах, Десь там, у найглибших висотах, Таємниця вродилося, як пелюстина, Як бджола в золотистих сотах. Уся […]...
4. ЗЛОТОМОРЕ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки […]...
5. ВЕСНЯНА РІЛЛЯ Замри. Відчуй п’янкі органні гами, Напийся сил із витоків землі, Коли ступаєш босими ногами По ще пахущих скибочках ріллі. Вона […]...
6. “ДОТУЛИСЬ ДО ОБЛИЧЧЯ МОГО…” Дотулись до обличчя мого Незрівнянним, люба, твоїм, Щоб кохання чистий вогонь Розвіяв сумніву дим І в криницях наших очей Зазоріли […]...
7. СХРЕЩЕННЯ Об хмару хмара, мов об дошку дошка, ударить глухо, й небо затріщить. З лопати хмари сиплються дощі, немов пісок дзвінкий. […]...
8. MATER DOLOROSA Страдальна мати В темну, чорну ніч віяли вітри. Срібних зір не ліч; мерехтять лиш три. Три самітні зорі, наче сльози […]...
9. Я знаю, як кохання зберегти Я знаю, як кохання зберегти, Щоб довго нашi душi зiгрiвало: Своїм життєвим шляхом треба йти, Побачень щоб завжди було замало!...
10. ВЕСНЯНА АКВАРЕЛЬ Це вже не сон – це сон-трава Гущінь замшілу прорива, І ніжним чадом, чудом чистим Бузкова свічка понад листом Вже […]...
11. “Стоїть ніч темна весняна…” Стоїть ніч темна весняна, Квітки благоухають, І серце, збуджене від сна, Коханнєм знов лякають. Котра ж з квіток тих запашних […]...
12. 13. РАЙДУГА ЧЕРВОНА Б’є гармата, кучно б’є – Трудимось від рана, З кожним залпом устає Райдуга багряна. І розгойдують вітри Лиш вогненні мітли, […]...
13. “Я комусь приснився…” Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]...
14. МЕРТВІ АВТА Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта, червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини, […]...
15. 8. З’ява восьма: “Гербарійний Геракл” Не хочу в мотилі себе я впізнавати, що б’юсь і я в вікно – це надто очевидно: гербарійний Геракл… Ох, […]...
16. ЗЕРНИНА Дозріла, у валку, а чи в снопі. Над нею гнулась райдуга коромислом. Земля і люди наші нескупі Їй віддали сподіванки […]...
17. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
18. “Берестечко по Чорнобиль наше…” Берестечко по Чорнобиль наше, Хто б там що і де б що не казав, Ні держави, ні брата на пашу, […]...
19. ІЗ ЦИКЛУ “МАТЕРИНСЬКІ ПІСНІ” 4. віють вітри: розхлюпують дівоче волосся дунаями по наших степах віють вітри: видувають усе земляне із лісів, із дощів і […]...
20. “Пекучий день… лісів солодка млява…” Пекучий день… лісів солодка млява… смага стежок… сонливиці левад… Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать. Краплини перші […]...
21. КОЛО ЗМІН Жаркий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі. Що ти згубив, не знайдеш більше, і час надію розхлюпоче. […]...
22. ШЕВЧЕНКО Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі, коли туди відходив, звідкіля немає вороття. За бронзу й мідь тривкіше […]...
23. ГВОЗДИКИ Зелені сутінки. Гвоздики – посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. […]...
24. “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
25. ВАНДЕЯ Хай Париж вигукує ідеї, Хай п’яніє від повстанчих мас – Вже селянська лагідна Вандея Ніж гострить і вдарить в слушний […]...
26. “На недописану в трансі строрінку…” На недописану в трансі сторінку Втомлена падає голова… Трясся Бальзак пів Європи до жінки – Пани прихмливої (ось де дива)… […]...
27. Наше кохання наше кохання подерте на зустрічі і клапті випадкових днів що тріпочуть залякано на вітрі шукаючи пристані у наших тілах...
28. ДАВНЄ КОХАННЯ Давнє кохання – це пам’ять дерева Про листя, яке відлетіло. Давнє кохання – натяк на зорю З рожевими пелюстками. Давнє […]...
29. “Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!..” Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, […]...
30. “От і все… Мов зоря, одгоріло кохання…” От і все… Мов зоря, одгоріло кохання… Одцвіло, облетіло, мов з дерева лист. Хай очистить страждання. Хай зцілить страждання. Хай […]...
31. “епідемія простору все ще тріпоче умами…” епідемія простору все ще тріпоче умами, за державою снігу усе ще столиця сама… їм і жити замало, і солодко жити […]...
32. ПІСНЯ Спадає листя яворове, За обрієм зима гуде… Озвись, прийди, моя любове, Моє кохання молоде. Озвись, як день, як півні треті, […]...
33. Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
34. ПОЖАР МОСКВИ Царство білого царя широко розляглося, Од восходу до заходу сонця простяглося: Є там чимало місця для сили, Місця чимало і […]...
35. РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
36. 1. “Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу…” Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу. Моя ніч – ніби голка в горлі вічна. Я собі […]...
37. По скалках місяця по скалках місяця де материне дерево пригорни мене воно фіялкові зорі зелені думки свічка скапує темним медом тіні із світла […]...
38. ЗОРІ РЕКЛАМ Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього […]...
39. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
40. МАРІЇ ЛИПІ Нехай світ радіє, Що серед людей Були Ви, надіє Сердець. Це ж Ваші жіночі очі Кохали батька і сина,- І […]...