Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЛОВИ

Ловив його із глибин Дніпра,
Ловив із надвечір’їв і світанків,
Із шепоту трави і верболозів,
Із того вітру, що летів зі степу,
Із тої пісні, що вночі бриніла
Далеко десь, аж у моєму серці.

Спіймав-таки я птаха-рибу-слово.
Вдивляюсь, передумую, вивчаю,
І сумнів не дає мені спокою.
Тепер вже мало днів і вечорів,
А може, й віку цілого замало,
Щоб розгадати, те воно чи ні.

А чи не краще упіймати нове?

Мені мета струмить снопами світла.
А сподівання причаїлось, жде
І кличе, кличе знов мене до праці.

Лови! Лови! Аж мозолі на серці.
Лови! Лови! Аж мозок утомився.
Лови! Лови! А все-таки здобуду,
І розгадаю, й людям покажу
Огнисте і красиве, ніби сонце,
Що сходить над Вкраїною моєю.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЛОВИ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР