ПЛЕСО БАТТИКАЛОА

До вуха – долоню,
До серця – долоні.
Дослухайте!
Щоб ні звуку від вас не втікало.
Чуєте?
Десь на далекім Цейлоні
Співає плесо Баттикалоа.

Опівночі з моря
Великі молюски
На плесо викочують місяць повен.
А людина,
Жадаючи чародійки-музики,
Кермує на пошук свій човен.

Буває, веслує
До сходу сонця, –
Не діждеться в чеканні тривожному,
Бо спів того плеса,
Кажуть Цейлоні,
Судилось почути не кожному.
То правда чи, мо’, тільки бавиться преса,
Ліплячи чергового колоса з глини?

А я таки знаю:
Ридають плеса
Співають плеса моєї Вкраїни.
Дніпровські плеса,
Вищанські плеса,
Степових ставків
І полінських озер,
Співають лимани коло Одеси,
Співали мені учора
І поготів – тепер.
До вуха – долоню,
До серця – долоні.
Дослухай!
Щоб ні звуку від тебе не втікало.
Вмієш слухать своє, –
Почуєш і на Цейлоні,
Як співає плесо Баттикалоа.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене […]...

“В моїй душі глибоке плесо сліз…” В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, […]...

ПЛЕСО СПИТЬ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от […]...

ВІШЕГРАД Де Дунай шепотить під стіною мадярських відрогів, Де фортеця лежить, на півсвіта відкривши себе. Тут колись Петефі міряв, наче дитинство, […]...

РУКА Тільки й видно було, що руку, а за нею не розпізнати імені, ані змісту очей, ані жодного звуку. Тільки широка […]...

ТИ НЕ МОЯ! Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі скоряєш… Та, […]...

ЧОРНІ АКАЦІЇ Я не знаю, чия рука колише Цю сіть, до спочинку розп’яту, Де берег, як біле марево. Час цідить пісок з […]...

НАД ОЗЕРОМ ЩИРБСЬКИМ “Молодій музі” І Над озером Щирбським ні пташка не пирхне, Край плеса ліщина не шепче, Ні рожі не дишуть, вітрець […]...

ТРИ ПОЕТИ Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, І пан старий, надівши окуляри, Провізію з комори видає, А […]...

ЦИГАНКА подай долоню архіпелаг долі а розкажу тобі про дерево яке вирощуєш у своїм серці подай долоню дзеркало любови а скажу […]...

ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне…” Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари Безчисельним шовком. […]...

“Коли, поїздивши, вертаюсь…” Коли, поїздивши, вертаюсь, Коли по дому нажуривсь, У дивний світ переливаюсь, Як у Славутич небо вись. І доки поїзд тиходійно […]...

“Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...

КЛЕНИ Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар, і знов молюсь землі зеленій зелений сам, немов трава. Оброслий мохом лис учений […]...

“На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...

ПЕРШИЙ МІЙ ПОГЛЯД Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках […]...

УБОГИЙ КВІТНИК Смеркає троянда, коли Запалиться дикий будяк Фіялковим вогнем. І терен, що тільки ловить Сполоханих сарн, приніс Терпкосолодкий тягар. Розхідник – […]...

“Ах не смійтеся ви наді мною…” Ах не смійтеся ви наді мною, – Не для вас я Вкраїну люблю! Не для вас виливаю ці сльози з […]...

Приближается звук Приближается звук. И, покорна щемящему звуку, Молодеет душа. И во сне прижимаю к губам твою прежнюю руку, Не дыша. Снится […]...

НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...

“що торговця у храмі зупинить вода…” що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, […]...

ВІРШ ПРО ВІРШІ + Чоло в долоні похили, чоло в долоні похили. В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти, Крізь шибу туги […]...

“Колос колосу співає…” Колос колосу співає. М. Чернявський Колос колосу співає, Колос колоса питає: “Чи в глибінь іде коріння? Чи воскується насіння?” Колос […]...

“І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...

ІІ Анданте. “Аве, Марія…” Я загубився в чорному лісі, Поміж деревами і світляками. А ліс – у чорнім, А ліс – без листя, А […]...

“Тихі води зашуміли…” Тихі води зашуміли, Розбудила їх весна – Струни серця забриніли, Ллється пісня голосна. Луг співає враз зі мною, Довгий смуток […]...

СЛІПИЙ ДОЩ Світило сонце. Дощ ішов сліпий. Я попросив: “Спинися, бандуристе! Умий моє обличчя, серце вмий Та загорни мене в повітря чисте. […]...

ОСІННЄ (“Мандрувала ніччю осінь рання…”) Мандрувала ніччю осінь рання Й ранком подалась у білий світ, А мені лишила на прощання Перший ледве що помітний слід. […]...

ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]...

ЛЕБЕДИНА ДОЛЯ З берега синього плеса, з клітки обрубаних віт дивиться лебідь небесно в синій високий зеніт. Небо яскраве і чисте очі […]...

“Весняні блакитні очі…” Весняні блакитні очі Дивляться з трави на мене: Се фіалочки кохані, Що набрав я повну жменю. Я набрав і все, […]...

“Не раз, як сонце лягне за горою…” Не раз, як сонце лягне за горою Й на плесо моря впадуть фіолети, Іду до твого тихого покою, Як хорий […]...

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. 1963 На дачі під Москвою, де я живу, на товстих соснових колодах написано губною помадою, що її взяв у своїх невісток […]...

МЕТЕЛИК В повільних княжих ритмах Метелик – анілева чаша, Спустився на моє плече. Але я не хотіла надужити довір’ям І простягнути […]...

“За чим зітхає гай…” За чим зітхає гай, Про що співають птиці? Попробуй розгадай Одвічні таємниці! Чому течуть річки, Але не витікають? І падають […]...

“Люблю я квітку, да котру, не знаю…” Люблю я квітку, да котру, не знаю, Самітно сумую, І зазираю в чарочки пахущі Про душу живую. Квітки вечірнім світом […]...

ТАРАСІВКА А там, На маленькому острові У степу, На острові, Що з лісу приплив Голубими човнами пролісків, Хрещаті стоять вітряки із […]...

“Сива стомлена сутінь снігів…” Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід. І під крилами хмар-снігурів Сонця зимнього жевріє глід. Сиво як… сивосниву […]...

“У Карлових Варах, в міжгір’ї крутому…” У Карлових Варах, в міжгір’ї крутому, Де можна рукою дістати до грому, Де б’ють з-під землі життєдайні джерела, – Там […]...

“І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...

Related posts: