“Тихі води зашуміли…”

Related posts:

1. “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
2. “Я спитав у води…” Я спитав у води: – Звідкіля ти прийшла? І сказала вода: – З глибини джерела. Я спитав у води: – […]...
3. “Так любить душа одинока…” Так любить душа одинока Далекий і тужний мотив: Журливе журчання потока І шелест пожовклих садів. Крізь шибку малого віконця Так […]...
4. “Даремне ти турбуєшся, поете…” Даремне ти турбуєшся, поете! Ще вистачить сюжетів для поем. Візьми число щоденної газети – там тисячі невиспіваних тем. Заглянь лишень […]...
5. “І довго шукав я живущої води…” І довго шукав я живущої води, Аж повісила мені дуплината верба: “Живої води нема на землі, А як зугарний дійти, […]...
6. “караван води обезречений леміш мозку…” караван води обезречений леміш мозку канонічна пора прорізати листя долонь бити в тимпани поголити голову кучерявого хлопчика і за вітром […]...
7. “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
8. Дівчина знає м’ясо зійшло з води дівчина знає м’ясо зійшло з води холод зайнявся за нами і вкрився бризом холод як пава кигиче устань і йди […]...
9. НА ДЗЕРКАЛІ ВОДИ Ми добре з ним сьогодні живемо. І я йому, і він мені – нічого. Зпіднизу – він. Я – зверху. […]...
10. І люди і очі і води і зорі і там і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
11. “і люди і очі і води і зорі і там…” і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
12. “Бура трава без води…” Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить […]...
13. “Вимите тіло – з води…” Вимите тіло – з води – рипить під руками, мов яблуко… І солодка вода стікає на брови, у напіввідкриті вуста, […]...
14. НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...
15. ЗАШУМІЛИ ВЕРБИ ПРИ ПОТОЦІ Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! […]...
16. “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала […]...
17. “Ти схожа. Дві краплі води…” Ти схожа. Дві краплі води Упало з весла золотого. Ти схожа, як дві біди Ні з того, ні з сього. […]...
18. Досвітнє дівування води обертається на зозулю досвітнє дівування води обертається на зозулю плачем двотільця що розпадається на того чиї сни перепливають коні і ту у чиєму […]...
19. “Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...
20. ІІІ. SIC TRANSIT На європейському цвинтарі погасили ліхтарі; Заграла на своїй гітарі Скажена кров в німій отарі, Здригнулись вівчарі. На європейському цвинтарі погасли […]...
21. “Сіріють води в темних берегах…” Сіріють води в темних берегах, Блукають коні в місячних лугах, І ніч така глибока і осіння, І десь далеко піють […]...
22. ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне…” Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари Безчисельним шовком. […]...
23. “Сріблясті ланцюжки води…” Сріблясті ланцюжки води звисали з стріх і дзеленчали, і тупо блимала лопата в кутку сіней. Ручай калюжив через двір і […]...
24. ІІ. ODI PROFANUM VULGUS! Вони сидять серед базарів І продають дрантивий крам, – Нікому непотрібний хлам Перед ними храм краси захмарив. Сидять щовечора, щоранку, […]...
25. “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
26. “ще води солоні змели черепи росомах…” ще води солоні змели черепи росомах, і глина червона просилася в труби і карцери. ще змахом крила чи зусиллям розкритого […]...
27. “На синю синь води лягла від хмари тінь…” На синю синь води лягла від хмари тінь, Посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь І тулиться до […]...
28. “Води із очерету хлюпавиця…” Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом ріг, Дніпро, і сад, і сонна блискавиця, Та неба синь, та синя […]...
29. APPASSIONATA Місяць розбився на щоглах У спокійному плесі, Розіскрив у шалені антурії Тихі вітрила. Смуток – не голуб ласкавий, Не сховаєш […]...
30. “Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…” Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь. Проходь. Сідай. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої […]...
31. І. “Порозпліталися гірлянди…” Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну Піду всесвітом […]...
32. І. PEREANT MORITURI Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим! Набік – у кого биті карти! З […]...
33. ПОЕМА ВОДИ 1. * і цей рубець до серця мурахи де крихітка теплого меду в згустку смоли ти відпустила його у сад […]...
34. ОЛЕКСАНДР МИШУГА Нарешті! Я повертаюсь. Тепер назавжди. До вас під стріху і тихі верби. І пливуть зачаровані й заздрі за мною європейські […]...
35. “Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...
36. МАМИНЕ СЛОВО Я в світі прийшов із маминого слова, Пробився, наче із яйця, пташа. Та наді мною шкаралуща нова – І в […]...
37. КАРМАЛЮК III Ввели його, страшного і тепер Огнем очей, посмішкою лункою, Шість вартових, горбатий офіцер Поодаль став, наказ подав рукою. Горбатому не […]...
38. ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, […]...
39. ГРИМИ, ГРИМИ, МОГУТНЯ ПІСНЕ! Грими, грими, могутня пісне, Як ті громи весняних бур. Хай знає панство ненависне, Що наша армія, як мур. Ми стали […]...
40. “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...