Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“ще води солоні змели черепи росомах…”

ще води солоні змели черепи росомах,

і глина червона просилася в труби і карцери.

ще змахом крила чи зусиллям розкритого панцира

вигойдував берег печеру, котра в головах.

ще невідь на кого блаженство і вигони літ.

причина зображення тихо змиває полотна.

обабіч безодні дорога знайтися не годна,

лиш богоугодна зоря ніби куля в софіт.

останками крику відкладені білі пласти.

пливуть росомахи – на світло ці неводи білі.

відригує пам’ять з породи серця задубілі,

і з неба готова чергова рослина зійти

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


“ще води солоні змели черепи росомах…” - АНДРУСЯК ІВАН