Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“і люди і очі і води і зорі і там…”

і люди і очі і води і зорі і там

де звук розпашів на зеленому вовчому морі

немає нікого хто вивів би голосно сам

дієзи й бемолі зараза дієзи й бемолі

і зливи неначе прищі на брунатному тлі

марудні й понурі як джинси на тілі декарта

і вже голоси мої з неба судомні як кварта

зринають в долоні розмірено як дриглі

зимуємо разом і пόфіг – каштани цвітуть

кобіти і ноги дими і пропалені скельця

розбризкана навпіл із пляшки сумна каламуть

до серця доходить зараза доходить до серця

жує сентименти випльовує міражі

кохання й масарство макартні або маріконе

на бархатній бойні нічого не важать ножі

лиш люди і очі і води і зорі і коні

невже повбивав би невже постелив би зерня

в розмірену й теплу розлиту по вінця гидоту

лиш тіні зараза минають холодні на дотик

і знову ображено дивляться в очі коня

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)


“і люди і очі і води і зорі і там…” - АНДРУСЯК ІВАН