“Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…”

Related posts:

1. “І вдень журюсь, і серед ночі…” І вдень журюсь, і серед ночі: Ой Лелечко ж, мій боже Лелько! Весна та гарні карі очі У змові на […]...
2. “Нащо, нащо тобі питати…” Нащо, нащо тобі питати, Чи я люблю тебе, чи ні… О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені. Чи я […]...
3. “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдавнішій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній […]...
4. “Опала тінь на землю обігріту…” Опала тінь на землю обігріту, Чоловіки заснули біля хат. Зелені руки, повні білоквіту, На теплу ніч розкинув сонний сад. Люблю […]...
5. ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
6. “Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...
7. “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...
8. 11. СПАСИБІ ВАМ, ТОВАРИШІ Серед боїв, серед завій Загибель друга – в серці рана… В обслузі нашій бойовій Я замінив його, Степана. Мої ж […]...
9. “Спасибі вам, мережані…” Спасибі вам, мережані Пшеницею лани, Колгоспні, нерозмежені, За дійсність і за сни. Спасибі, земле ненина, Отецька, трудова, За віщі думи […]...
10. МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і […]...
11. “а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...
12. Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю […]...
13. “Спасибі за золоте перо…” Спасибі за золоте перо. Воно – надто гарне для мене, Боюся його зуживати. Невже в Фіренце немає гусей? Як будете […]...
14. “Старі дуби, спасибі вам за осінь…” Старі дуби, спасибі вам за осінь, За відлітання радості і птиць. Ще, певно, я затуркана не зовсім, Що чую шурхіт […]...
15. ГОЛОС ОТРУТИ Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим. Люблю […]...
16. “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі […]...
17. “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
18. “Когда, изнемогши от муки…” Когда, изнемогши от муки, Я больше ее не люблю, Какие-то бледные руки Ложатся на душу мою. И чьи-то печальные очи […]...
19. ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
20. ШЕВЧЕНКО Люблю Отчизну я, но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І […]...
21. “Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…” Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати. Це за примхи ти так гарно мене покарав. І приходять […]...
22. Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...
23. “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
24. “Кажу: “Не забуду ніколи”…” Кажу: “Не забуду ніколи”, – А вітер шумить: не клянись. Черешні цвітуть біля школи, Вихлюпують цвітом увись. Кажу: “Я писатиму […]...
25. “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
26. У ЛІКАРНІ Лікарня. Палата. Бинти. І крайня до виходу – ти. Обличчя – мов біла стіна. Для мене ти в світі одна. […]...
27. Я СЛАВЛЮ НАРОДЖЕННЯ ЛЕНІНА Весною – сади зелені, Весною – квітують квіти, Весною родився Ленін, Щоб землю весною покрити! Як сонце весняне тепле Розковує […]...
28. “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
29. “Недумано, негадано…” Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м’ятою, аж холодно джмелю. А […]...
30. “Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...
31. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
32. Нет дня, чтоб я не думал о тебе Нет дня, чтоб я не думал о тебе, Нет часа, чтоб тебя я не желал. Проклятие невидящей судьбе, Мудрец сказал, […]...
33. “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...
34. ВОВКИ В цьому сіромілавому світі, В цих снігах, де заснули й думки, Раптом гостро, як ріжуться вітром, Словом гострим пробудить: вовки! […]...
35. “Воістину! Нема нічого в світі…” Воістину! Нема нічого в світі над голубу траву… Лицем впади і не дивись, не дихай: легко. Хвилі тобі ворушать милі […]...
36. В ОРСЬКУ Не ти сидів тут, Богом битий, Не ти орав слізьми Орю, Тут цар сидів, очима бликав, Царі отут ноздря в […]...
37. Опять пишу тебе, но этих горьких строк Опять пишу тебе, но этих горьких строк Читать не будешь ты… Нас жизненный поток Навеки разлучил. Чужие мы отныне, И […]...
38. Мить Де твоє небо, Вічна потреба Людського великого щастя? Я миті кажу: – Зупинятись не треба, Бо там за тобою – […]...
39. “Невже це ти, богине давніх днів…” Невже це ти, богине давніх днів? Невже це ти, моє весняне мево, Чий образ у мені відпломенів Ще як братались […]...
40. “Не печалься, не журися, мила…” Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри […]...