Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ДО ЗІРОЧКИ

Ніхто не винен. Тільки час.
Між нами довгі коридори.
І вже не порятують нас
Ні адвокат, ні прокурори.
Час – винуватець і суддя,
І він – інстанція остання.
Тут недоречне каяття,
Ні вибачення, ні благання…
Між нами – сяйво золоте,
Яке мене нестримно кличе.
У сні лиш папороть цвіте,
А квітка – то твоє обличчя.
Воно спалахує на мить,
Як радість, що повік не згіркне.
Я не боюсь його згубить –
Хіба загубиш сяйво зірки?
І що буття і небуття,
Як почуття живе, гаряче…
А може, в тому смисл життя,
Щоб зірочку свою побачить!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


ДО ЗІРОЧКИ - КИР'ЯН НАДІЯ