Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



РОЗУМІННЯ

Мене п’янить природа, як вино,
пробуджує в свідомості прадавнє.
…бо квітка ця – сльоза, яку давно
зронила на валу княгиня Ярославна.

З природою найліпше навзаєм:
слід за любов платити їй любов’ю.
…бо зараз я схилюсь над ручаєм,
нап’юсь з долоней предківської крові.

З природою – одвіку й на віки,
не підкорить її і не змінити.
…бо листя шелестить, немов думки,
яких ніколи нам не зрозуміти.


РОЗУМІННЯ - ГУЦАЛО ЄВГЕН