Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПЕРЕБЕРУ, НЕМОВ НАМИСТО

Переберу, немов намисто,
Ці дні, веселі і сумні.
Перефарбую чорне листя –
Зазеленію при вікні.

Ці дні, гіркі, немов отрута,
Ці дні, солодкі, мов полин…
Усе забуте-незабуте
Вінчає поминальний дзвін.

Оце вікно, таке печальне,
Таке беззахисне давно…
Тут дзвін лунає – поминальний,
І сонце хлюпає в вікно.

А я на підвіконні скраю
Листочок свіжий одірву,
І в цю ж хвилину – помираю,
І в цю ж хвилину – ще живу.

– Ти ще жива? – пита сусіда.
Ну що йому я відповім?
Мої зелено-чорні віти –
Межа між мертвим і живим.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПЕРЕБЕРУ, НЕМОВ НАМИСТО - КИР'ЯН НАДІЯ