Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Немов Афродіта із піни морської…”



Немов Афродіта із піни морської,
Ти вийшла на берег ріки.
Ти знову привітно махаєш рукою
Вертаєш далекі роки.

Горнулись до каменя хвилі ласкаво,
Іскрився на сонці пісок.
І небо високе цвіло величаво –
Були ми до Бога на крок.

А потім гроза налетіла раптово,
Ми бігли по полю крізь грім..
І серце нестримне натхненно-чудово
Злилося із серцем твоїм.

У скирті ховались духмяного сіна,
(Букет мій тримала в руці),
І ряска із річки кумедно блистіла
У тебе на мокрій щоці.



“Немов Афродіта із піни морської…” - ПАВЛОВСЬКИЙ ВІТАЛИЙ