Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Немов навала синявих китів…”

Немов навала синявих китів,
Пливуть юконські олив’яні хмари,
І дмуть вітри, Грендландії удари,
Неначе світ кончини захотів.

Немає сяйва, сонця й поготів.
О щедре літо, де твої нектари?!
Пора похмура, сопвнена загари,
Веде потопи, ворога мостів.

Коли замовкне порив бореальний
І вщухне дощ, і вийде молодик, –
Заквітне полюс півночі астральний.

Палає зранку золото осик,
Яскріють клени, – та багрець дубовий
Найбільш наллє до осени любови.

1964

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

“Немов навала синявих китів…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)