ЇЇ ВУСТА
П’янкі, як полум’я міцних напоїв,
І запашні, мов кетяги квіток!
Вони свій келих, як троянд вінок,
Мені несуть, щоб випив і не встояв.
О, хто це сяєво планет подвоїв?
Потроїв дальні мерехти зірок?
Спиваю з уст цілунок, як дзвінок,
І – що там інші? – я герой з героїв!
Ні палу серця, ні сплітання рук,
Ні прохолоди, що пливе на брук,
Не відчуваю під бурхливим спадом!
Я тільки чую з-за тремких осик:
“Цілуй!” – співає північ понад садом,
“Частіш!” – аж блідне синій молодик.
1940
(3 votes, average: 3,33 out of 5)Related posts:
- НІЧ НА 21 ЛИСТОПАДА Дев’ятнадцятий рік І століттю, й людині. Ізійшов молодик На чоло Україні. Замотався у дріт Наїжачений Київ. Ніби спить. Тільки кріт […]...
- “З’їли ворони сніг…” З’їли ворони сніг, Шпак зачорнів на вершину, А морозець весні Все рум’янить щоку. Сонця сніп золотий Від Коляди пливе, Глечиками […]...
- ВУСТА Ці випиті вуста, – мовчанням, а чи люттю? – засохли, наче знак про повінь, на лиці, приховують в собі провістя […]...
- “Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави…” Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави. І ця ніч шепотіла, і грім шелестів за вікном. Я твоя… шепотіли вуста, […]...
- ГАРМАНУВАННЯ Лише зі сходу в прохолоді ранній Поллється сонце на рясний квітник,- Кружляє током кінний четверик, Коток гарцює на товстім гармані. […]...
- ПРОЗОРІСТЬ Знову під мереживо розквітлого ясмину, Крізь ажуровість запашних кущів Веселий молодик серпом блищить, Веселий молодик зійшов на зміну. Ясмину мрії […]...
- ПІСНЯ ЗАКОЛИСНА Спи, дитинко моя, сонце мого життя, Яра квітко пахучого маю! Най колише тебе любий чар забуття, Срібна мрія про розкоші […]...
- “Ти знов прийшла, моя печальна музо…” Ти знов прийшла, моя печальна музо. Не бійся, як не покладаю рук. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре […]...
- “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
- МОЙРА По синяві мчиться кораблик горою, Шо срібні у нього вітрила… Пливе срібний місяць, мандрує з прибою, На синь його Мойра […]...
- “О, мой застенчивый герой…” О, мой застенчивый герой, ты ловко избежал позора. Как долго я играла роль, не опираясь на партнера! К проклятой помощи […]...
- ДОН ХОЗЕ Такі, як перше, профіль цей І руки, і дитячі плечі, Та з чорних, дорогих очей – Байдужість, глум і порожнеча. […]...
- ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА Моя душа підземна річенька пливе пливе в краї незнані а світ навколо тиха ніченька дзвенять пісні десь там весняні. У […]...
- НА ПІДКАРПАТТІ Паруюють гори. У ранковій млі Бредуть смереки, прохолоди повні. Овальне сонце красні, буйнокровні, Проміння стеле по лункій землі. Як тихо […]...
- “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
- ЗАПРОШЕННЯ О. Т. – за найкращу з усіх ілюзій Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і […]...
- ТОНКА ОДІЖ Пестячи розквітлі троянди і нерозквітлі горбики із рожевими шпилями, відчуваю, яка тонка одіж на тілі молодої жінки. 1985...
- З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
- “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...
- ПРИВІЛЛЯ МІСЯЦЯ Я подивляв повислий молодик Над роєм хат і зельного розмаю, Як над волоссям – самоцвіту лик. Збирав красу, що сяяла […]...
- “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...
- ГЕРОЙ Герой відмовився від Алядинової лямпи, від шапки-невидимки, від летючих капців. “З тим крамом, – сказав, – не бути моїй заслузі”....
- КРУК Приручений крук годується з рук, Витає круг тебе із ранку до ночі, А мертвим впади на барвінок чи брук – […]...
- “Вона ішла… але здавалося мені…” Вона ішла… але здавалося мені, Що ніжний пролісок в снігу зоріє, Встає з’під нього і радіє Промінню, сонцю і весні. […]...
- КАМІЛЛЯ крізь амбразури зазирає день виблискують у сонці барди – моє найвище свято як доля не дозволить вітчизні дати перемогу я […]...
- “Багато бардів скрашують буття…” Багато бардів скрашують буття! Та мало з них велично поривали Мою уяву, – із похвал навали Виходжу завжди я в […]...
- МАНТРИ Нескінченні тротуари, нескінченні тротуари блискучих свічад, я чекаю примари, я чекаю примари мого закохання. А поки що квітнуть троянди роз’ятрених […]...
- ВЕСЕЛКА Дощу гребені висять над водою, Та не торкають скло неповорушне. Це казка: небо кидає на річку Із сонця яблука, м’ячі, […]...
- СУНИЦІ – Там на зрубі, на зрубі Рубали наших синів, – Так уранці синиці. Синіли дзвоники: – Дивіться: з крови – […]...
- ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- “Все бурхливіші крила негоди…” Все бурхливіші крила негоди, І тривожніший все я, ждучи: Вік героїв величний надходить, І щоночі на небі мечі. І щоночі […]...
- ВОЛОДИМИРУ СОСЮРІ Я Вас узнав з “Червоної зими”, Як був хлоп’ям, як пас чужі корови. Читали вірші під копою ми, Селянські пастушки […]...
- “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
- “Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом…” Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом У полі, попід садом і в […]...
- В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
- ЦІРЦЕЯ мудреці королі президенти… навіть стилісти й анахорети! (що розливають потоки сліз над червоною підв’язкою Марії Єгипетської) аркадами брів насмішками вихилясами […]...
- “Немов навала синявих китів…” Немов навала синявих китів, Пливуть юконські олив’яні хмари, І дмуть вітри, Грендландії удари, Неначе світ кончини захотів. Немає сяйва, сонця […]...
- ТИ МОЯ! Ти моя! Ти моя! Ти моя! Ти моя, моя ясная мріє! Ще тепер пал в душі чую я, Насолодою серце […]...
- ЖИТІЄ СКРИПАЛЬОК Консерваторія – то ксилофон костей, вібрація хребтів в музичних чорториях: в дівчат-скрипальок на тоненьких шиях містичний знак опівнічних гостей. Мов […]...