Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Немов щури, андроповські капрали…”

Немов щури, андроповські капрали,
Притьмом нагострюючи пильний нюх,
Народоправний гальмування дух,
Листи й книжки старанно розривали.

Споконвіків усіх епох вандали
Новим не рівня – бліднуть між розрух.
Це ж ви, дозорці, моніторний слух
У стіни жител тайкома вкладали.

Жируйте сповна! Передсмертні дні
Внесуть нектар на учти сум’ятні,
З яких не вийти вбивникам ніколи.

З лихих льохів, прихованих борів,
Глибин тайги – на вишки й видноколи
Гримить прокляття в’язнів таборів.

Навпроти будинку КДБ, Київ, 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


“Немов щури, андроповські капрали…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)