Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“За хвилею хвиля, рокоче прибій…”

За хвилею хвиля, рокоче прибій,
Од гулу здригаються гори.
Одвічно триває затятий двобій
За ці прибержні простори.

Вода на пісок розмиває граніт,
Усі перепони змітає,
Але непорушний гірський моноліт,
Двобій переможців не знає.

Йде сила на силу, порив – на порив,
Супротив – на волю штормову.
За хвилею хвиля. Приплив і відлив.
І все починається знову.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“За хвилею хвиля, рокоче прибій…” - ЛУКІВ МИКОЛА