Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Мій дід умер, коли жита у полі…”

Мій дід умер, коли жита у полі
Вже наливали туго колоски.
Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі,
Стискаючи судомно кулаки.

По краплі витікала його сила,
Смерть підійшла нечутно, крадькома.
Ніхто не знає, де його могила,
І навіть фотографії нема.

А ті, що на крові бенкетували,
Морили й катували без вини, –
Чи ми хоч поіменно їх назвали,
Чи розказали світу, хто вони?

Шугали над Вкраїною, мов круки, –
Тепер до влади рвуться їхні внуки.


“Мій дід умер, коли жита у полі…” - ЛУКІВ МИКОЛА