“Ми любимо волю…”

Related posts:

1. “За що ми любимо Богдана?..” За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846...
2. “Спокійну совість і чисті руки…” Спокійну совість і чисті руки Я мушу ревно оберігати. Хай навіть горе навкруг і муки І кривда моститься панувати. Нехай […]...
3. 1. ПIСНЯ ЗМАГУНIВ Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в порт […]...
4. “Присипало просо просеня…” Присипало просо просеня, Й попростувало просо, Де в ямці спало зайченя І в сні дивилось косо. Йому сказало просо: “Спи, […]...
5. “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
6. БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...
7. ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...
8. “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
9. “Наша мати – сивая горлиця…” Наша мати – сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: Золота бджола – намистиною, Небо – празниковою хустиною, Сивий дуб […]...
10. ДУЕЛЬ “Це просто гра” – здавалося спочатку. А вийшло – долі кинула перчатку. Була дуель. І вражень не замало, Мене ця […]...
11. ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...
12. НА МАЙДАНІ БУВ БОГ На Майдані був Бог. Дивився кожному в очі. І вони розкривались, як незабудки, цвіли… В них світилося небо. Повітря було […]...
13. “За чим зітхає гай…” За чим зітхає гай, Про що співають птиці? Попробуй розгадай Одвічні таємниці! Чому течуть річки, Але не витікають? І падають […]...
14. ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
15. РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...
16. ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ Робота у Бога – це довга дорога, Де ми й моя влада занадто малі. Робота у Бога велика і строга: […]...
17. Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
18. “Із окопних часів, із важких лихоліть…” Із окопних часів, із важких лихоліть, Не зумівши миритись на хлібі легкому, Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть, […]...
19. ЯРМАРОК Мій брат – кравець хлоп’ячих мрій, зішив з землею небо. Горять хустки у крамарів, немов стобарвний гребінь. Співають теслі, бубни […]...
20. “Коли вже думок не стало…” Коли вже думок не стало Й поволі вляглись дискусії (В густому повітрі зали Утома химерно гусла), Тоді погасили світло І […]...
21. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
22. “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...
23. ПІСНЯ ПРО ГУДЕРМЕС Ми вільні! Ні, нема чудес, Ми любимо старе ярмо; Душа скрипить, немов протез, – З вогню нас кличе Гудермес, Та […]...
24. БОЖЕСТВА (З В. Г. Мервіна) Колись товпилися на порозі смертности Та не були обрані Немає свободи такої як їхня Тих що […]...
25. “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
26. ДИСКУСІЯ З ПОЕТОМ як передати запах в поезії… це мабуть надто складно але для того щоб вірш справді пахнув і рима і ритм […]...
27. “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...
28. “Загорівся мак…” Загорівся мак (Квіти повеселіли). Хтось украв Уночі вогонь. (Згорнули квіти Свої пелюстки У сум). Чи засвітиться той, Кому подарували Мак?...
29. ЯНІВСЬКИЙ ЦВИНТАР Ми персонажі “Одіссеї”, що потрапили у викривлені кола. Поема – небо без кінця, а небо – дерево життя, життя записано […]...
30. КАТЕРИНА БІЛОКУР: ПІЖМУРКИ КВІТІВ Квітка ховається за квітку, грається з глядачем у піжмурки, не з’являється доти, поки її не назвеш: “Ти, квітко блакитна, що […]...
31. МИХАЙЛО ЯЦКІВ. 1939 в січовім маєстаті останній прихисток – жебоніння води з паперових криниць. це ж яким несусвіттям розпластатись ниць, аби визбирать в […]...
32. “Щодень по-іншому мені…” Щодень по-іншому мені Світає небо у вікні, Долини, схили, косороги Такі ж і не такі, як вчора. І як завжди, […]...
33. “Он чого ти почорніло…” “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене […]...
34. Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
35. “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
36. “Відшаруділо під ногами листя…” Відшаруділо під ногами листя, І віджурилось небо журавлями. Осінній смуток овіває лиця, І холодок прощання поміж нами. Невже це – […]...
37. Была ты всех ярче, верней и прелестней Была ты всех ярче, верней и прелестней, Не кляни же меня, не кляни! Мой поезд летит, как цыганская песня, Как […]...
38. ТЫ НЕ СОМНЕВАЙСЯ Кружит ветер звездную порошу, В переулки загоняя тьму. Ты не сомневайся: я хороший. Быть плохим мне просто ни к чему! […]...
39. У ГОЛОСІЄВІ Надходить вечір, повний таємниць, І ліс при світлі молодих зірниць Стоїть, мов лірник сивий, над рікою. Пливе повільно листя за […]...
40. НА СХОДАХ А клен горів. І я горіла. Я вся була Як свічка біла. Палив той клен Осінню вроду І я пила […]...