“Спокійну совість і чисті руки…”

Related posts:

1. СОВІСТЬ Екран, мов зів’ялий папір похоронки, закліпав холодним промінням і згас. Горять уже люстри. Кінець кінохроніки… Чого зажурився, товаришу Ганс? Чого […]...
2. “Поля навкруг мене. Жита попід руки…” Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть […]...
3. “Благословенні чисті криниці…” Благословенні чисті криниці В полях, на хуторах далеких в лісі – При липі чи розлогому горісі, Звідкіль стежки біжать у […]...
4. “Коли планету брали ми на руки…” Я люблю, когда в доме есть дети И когда по ночам они плачут… Ин. Аннеский Коли планету брали ми на […]...
5. “Солодкі хвилини свята…” Солодкі хвилини свята, Салюти, пісні, знамена. Минає червона дата – І знову пора буденна. Заводи, поля, верстати – Роботі кінця […]...
6. “Мамині руки просять…” Мамині руки просять: Думайте. Хліб на столі промовляє: Думайте. Зламане дерево квилить: Думайте. Рідна земля вимагає: Думайте....
7. УКРАЇНІ Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про […]...
8. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Вклонившись гречно, влесливо-рахманну Повів промову польський посланець: “Прошу одуматись. Легкий кінець Не за горами… жегна я дістану”. Підвівсь Богдан – […]...
9. “Не дорікай і не вини…” Не дорікай і не вини. І не ревнуй – нема причини. В пориві гніву не клени Мої сивини. Хіба моя […]...
10. “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
11. “Приїжджайте частіше додому…” Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – Будьте з рідними ніжні й […]...
12. ДО ВЕСНИ Весно – слов’янко синьоока, тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Направо […]...
13. “Заморожені хвилі болю…” Заморожені хвилі болю На посвятник тобі несу. Я єдниній тобі дозволю Дознавати страждань красу. Це мої потаємні думи З перехрестя […]...
14. “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...
15. РУКИ Можна махати руками так, щоб каміння гриміло. Можна – за пазуху камінь – і посміхатись несміло. Можна збагнути, нарешті, руки […]...
16. “чия то гою праща несповита…” чия то гою праща несповита чия по світу лань пустелю п’є нехай до жита докульгає свита на неї в московита […]...
17. ПРИЛІТАЮТЬ РУКИ Голубко засмучена, лікарю милий! Не хмуртесь, од вас я приховував біль… Коли вже, буває, уся медицина безсила, тоді прилітають до […]...
18. “Ти в руки не береш…” Ти в руки не береш сокиру або кріс, але й тобі кортить у зрубі весняному, як предку, що рубав по […]...
19. ЗОЛОТІ РУКИ Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І […]...
20. РОЖЕВІ РУКИ Рожеві руки черпали обличчя, виганяли чорні птиці із вечора, відломлювали груди від крісел і скель, подібних до власних родин, стирали […]...
21. РУКИ КОХАННЯ Простягни мені свої руки, кохання, крізь речовину сходів і схили в поруччях, щоб я не чув, як скрегоче полива й […]...
22. “Стояла баба, руки склала…” Стояла баба, руки склала, Старій давно пра-пра-пра-про… Тополя вітром ледь хитала, І воловодився Дніпро. На бабу кібчик сів, бо ніде, […]...
23. СКЛЯНКА НЕ МОЖЕ ВИПАСТИ З РУКИ Рука, забандажована м’язами і бандажами, подібними до м’язів, біла, як стіни лікарень і їхні простирала, які вона називає своїми родичами, […]...
24. Уронила в руки волосы Уронила в руки волосы – Как пшеничная вода. А напьешься – Вмиг накатится Серебристая волна. Время горького дыханья Подступило, не […]...
25. “Ми за руки візьмемось на людях…” Ми за руки візьмемось на людях. Між люди Ми підемо, людським пересудам назло. Хоч нема порятунку від того, що буде, […]...
26. “За то, что я руки твои не сумел удержать…” За то, что я руки твои не сумел удержать, За то, что я предал соленые нежные губы, Я должен рассвета […]...
27. “Дивлюся на руки свої…” Дивлюся на руки свої І питаюс-питаюся: – Ну що вам і як вам, Півділа зробили чи все? А може, я, […]...
28. “Мамині руки шорсткі…” Мамині руки шорсткі, Як листя картопляні, Мамине в зморшках лице, мов листок картопляний… Радість у нас – зацвітає у мами […]...
29. … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ на тобі пов’яжу отак перед смертю в хустинку зав’язують долю…...
30. “Від доторку руки вода стає шовкова…” Від доторку руки вода стає шовкова, і ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, […]...
31. “Ви, як стежка, кохана…” Ви, як стежка, кохана. Лине сон мій по вашій стежині. З неба падають зорі в дзьоби журавлів. На крило небокраю […]...
32. “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
33. “Одкучерявилась, одквітла…” Одкучерявилась, одквітла Чуттів трояндна чистота – І лиш метеликом на світло До мене спогад приліта. Сіда на стіл, згортає крила, […]...
34. ЕПІЛОГ За днями дні, за роком рік мине, Настане час для підсумків і звіту. І наді мною хвилі час зімкне За […]...
35. ПЕРЕЛЯКАНИЙ Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Матір-Україну. Певна річ, – бажав би я Рідної […]...
36. ГИМН Зачатый в грехе и сомнении – я Напрасно на свет появился. Когда бы об этом спросили меня, Навряд ли бы […]...
37. СРІБНІ САНИ Не мусили писати віршів, спокійний мати день, спокійну ніч. Віднині смак вина мені погіршав, світ помутнів довкола віч. Не знаєте […]...
38. “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
39. “Пройшла гроза і землю освіжила…” Пройшла гроза і землю освіжила, Повеселіли і дерева, й квіти. А яблуню, що буря повалила, Уже не воскресити. Була – […]...
40. “В мені уже народжується Бог…” В мені уже народжується Бог і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерти, куди живому зась – […]...