Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Одкучерявилась, одквітла…”

Одкучерявилась, одквітла
Чуттів трояндна чистота –
І лиш метеликом на світло
До мене спогад приліта.

Сіда на стіл, згортає крила,
Не ворухнувшися, чека,
Щоб ти прийшла й заговорила,
Моя любов неговірка.

Щоб там, у місячнім промінні,
Де хата моститься до сну,
Взяла й відкинула дві тіні
На свіжобілену стіну.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Одкучерявилась, одквітла…” - КАРПЕНКО МИКОЛА