Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Одкучерявилась, одквітла…”

Одкучерявилась, одквітла
Чуттів трояндна чистота –
І лиш метеликом на світло
До мене спогад приліта.

Сіда на стіл, згортає крила,
Не ворухнувшися, чека,
Щоб ти прийшла й заговорила,
Моя любов неговірка.

Щоб там, у місячнім промінні,
Де хата моститься до сну,
Взяла й відкинула дві тіні
На свіжобілену стіну.


“Одкучерявилась, одквітла…” - КАРПЕНКО МИКОЛА