Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Вклонившись гречно, влесливо-рахманну
Повів промову польський посланець:
“Прошу одуматись. Легкий кінець
Не за горами… жегна я дістану”.

Підвівсь Богдан – як сонце із туману!
Осяяв залю булави багрець.
І – вираз гніву – серця рішенець
Назовні вилив думу пожадану:

“В своїм краю волію полягти,
Ніж по чужім у золоті пройти.
До зброї, козаки! Народну силу

На бойові запросимо діла,
Щоб від Карпат аж до Савур-могилу
Державна воля владно процвіла”.

1940

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)