Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Знову лежу

Знову лежу серед сонних ромашок,
Поглядом птиць проводжаю
І на тополі два імені наших
Понад собою шукаю.

Ось вони – важко уже й прочитати,
Влада часу нездоланна.
А вирізав їх – боюся згадати:
Свіжі були, наче рана.

Рана загоїлась, і не вернути
Весни й літа відшумілі…
Сутінки, спомини, повіви рути, –
Тихо, як на могилі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Знову лежу - ЛУКІВ МИКОЛА