“Вві сніг наш заєць знову задрімав…”

Related posts:

1. “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
2. ЗАЄЦЬ “О боже мій! – так Заєць раз ридав. – Ти кождому якусь потугу дав: Дав чоловіку ум, дав псові зуби, […]...
3. МІЖНАРОДНА ПОВІТРЯНА ТРАСА Лягає наш літак у вишні на вивірену трасу закордонну. Внизу поля. Неначе уві сні, лечу я обіч батьківського дому. Між […]...
4. “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
5. “Позахолодало на ріллю…” Позахолодало на ріллю, На ріллю, де енко-єнко-венко-, Подивилось небо крізь зорю, Як морозить хвилю морозенко. Повідтуманіли береги, Понанахилились обереги, Глянули […]...
6. І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...
7. ОКСАНА І спродалась, й скупилась, та й додому, Окрай дороги стежкою собі… А на обличчі тихомолодому Цвітуть два маки тихомолоді. В […]...
8. РОЖА (З чеського) Ой ти, рожо червоненька, Зацвіла собі раненько: Зацвіла та, бідна, змерзла, Як ізмерзла – поблідніла, Поблідніла, та й змарніла, А […]...
9. СНІГ Пухкий сніжок, мов клаптиками вати, На мокру землю стелиться до ніг, А день такий, що тільки сумувати, В німій журбі […]...
10. ТЕЧЕ МУРАШКА …І відкрили ось нам, читачам, славну річечку Мурашку, – я й не знав, що є така на планеті. Олесь Гончар […]...
11. ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...
12. “Я дома. І знову ночами…” Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]...
13. І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
14. “Свої дороги знову перемірюю…” Свої дороги знову перемірюю, Покликавши у свідки небеса… А гуси заячали вже до ірію З-під хмари, що над серцем нависа. […]...
15. “А може, знову на Ірпінь…” А може, знову на Ірпінь Мені назавтра шлях проляже, І Морозенко з білих скринь Своїх скарбів мені одважить? І луг, […]...
16. “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
17. “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
18. “Поспати знову птахи не дали…” Поспати знову птахи не дали, У саклях сонце вікна заливає, Проміння мчить, немов живі вали, Мов океан, що острови змиває. […]...
19. “ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...
20. ВЧОРАШНІЙ СНІГ На пагорку танув вчорашній сніг, Такий безпритульний, немов собака. Легенько дорога торкалася ніг, А вітер у вітах знесилено плакав. Так […]...
21. ЩОБИ КОЗАЦЬКИЙ ЧОВЕН НА ТУРКІВ ПЛИНУВ ЗНОВУ О славна Русь, рушниця Хай палить туркам в лиця, Братів звільня доволі, Що стогнуть у неволі. Забулись любі браття – […]...
22. ОСТАННІЙ СНІГ Відбуваючи покуту, білість втративши лунку, мов ганчірка, сніг забутий дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, він відразу викликав: […]...
23. ПРЕЛЮД № 13 За віком вік – до Курської дуги. Від пірамід – до атомної згуби. Завіса! Все, товариші боги! Мені не смішно. […]...
24. ПЕРШИЙ СНІГ …І тільки твій слід на сріблистій пороші, Відтиснутий синьою тінню слідок, І серцю так легко від теплої ноші Нешумних, мов […]...
25. ПРОМЕНИСТА ЗРАДА Треба більшої самоти, ніж та, що в чотирьох стінах : треба, щоб в собі ти назавжди впав на коліна. Так […]...
26. “Безневинним жовтавим гроном…” Безневинним жовтавим гроном Вона ще йшла жовтаво, без вини, І сині сльози билися червоно, Як об каміння стиглі кавуни. Вона […]...
27. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
28. “Вже зеленіє синій сніг…” Вже зеленіє синій сніг, Вже серце поглядає дально, Веселко радощів моїх, Мені не весело – печально. Поза твоїми небесами Я […]...
29. ОСІННІ ПСИ КАРПАТ Іду – немов траву чиюсь толочу – отак мені. Не погляд і не зойк з гущавини. Та озирнутись хочу, поглянути […]...
30. “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...
31. “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
32. ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИВУВАТИ У Неквапи білі лапи, А в Невапоньок – свої: Йшли Невапи-непоквапи Зимувати у гаї. А гаї весна любила, А гаї […]...
33. У нашому місті – сніг До нашого міста не знати коли й кудою закрався сніг Вже всі із середини зіниць до пучок все болючіше відчувають […]...
34. ЕСКУЛАП Жив великий ескулап у маленькім місті. Був тямущий він, але руки мав нечисті. Перекиньтесь перед ним, можете вмирати, Навіть вусом […]...
35. “На лист, на сніг, на квіт, на тіні…” На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. […]...
36. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
37. “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
38. ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
39. “Снилось мені: там, де білі ведмеді…” Снилось мені: там, де білі ведмеді Смокчуть у лігвах засніжені лапи, Йшла без одіння окрилена леді, Леді Годайва, уставши з […]...
40. “Легко йшла сяйна зоря…” Легко йшла сяйна зоря В свій високий спів; Місяць правив срібний бриль Вище красних брів. Вечір лагідно світив Зорі з […]...