“І знову сам воюю проти себе…”

Related posts:

1. “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
2. І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
3. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
4. ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
5. “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
6. РЕЦЕПТИ ПРОТИ САМОТНОСТІ Марії 1 Твоя відсутність всмоктує мене, росте, – і я тоді втрачаю напрямок і зміст себе. 2 Коли думаю про […]...
7. “Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...
8. “ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...
9. “Чому себе я так неволю…” Чому себе я так неволю, чому за все, що не таїв, я маю тільки згусток болю – уста зневірені твої? […]...
10. “Мій боже милий, знову лихо!..” Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла […]...
11. “І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...
12. “А може, знову на Ірпінь…” А може, знову на Ірпінь Мені назавтра шлях проляже, І Морозенко з білих скринь Своїх скарбів мені одважить? І луг, […]...
13. Я себе посеред ікони на дерево проміняв я себе посеред ікони на дерево проміняв і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом вони справді кожної ночі підбирають […]...
14. “Переписую знову чомусь…” Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, […]...
15. “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
16. “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
17. “А нумо знову віршувать…” А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам […]...
18. “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
19. “Свої дороги знову перемірюю…” Свої дороги знову перемірюю, Покликавши у свідки небеса… А гуси заячали вже до ірію З-під хмари, що над серцем нависа. […]...
20. “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
21. І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...
22. 3. Риба, яка проти річки протяжно пливе Риба, яка проти річки протяжно пливе, уповільнює воду, завертає її, відсуває – і за тим ось корчем – вже початок […]...
23. 3. Риба, яка проти річки протяжно пливе Риба, яка проти річки протяжно пливе, уповільнює воду, завертає її, відсуває – і за тим ось корчем – вже початок […]...
24. “Я тікаю від себе, від муки і втоми…” Я тікаю від себе, від муки і втоми, Від крикливих окатих міст. Я самотній бреду в білу папороть снів, Я […]...
25. СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...
26. І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
27. “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
28. НЕПЕВНІСТЬ Якби знати, що треба жить, І сподіватись, і бажати, То жив би так, щоб кожну мить Для цілі одної віддати, […]...
29. “Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок…” Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок. Повзуть залізні змії по степах. Дедала бистроумного нащадок Пливе, як хижий і […]...
30. “Вві сніг наш заєць знову задрімав…” Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де бі йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав […]...
31. “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
32. І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
33. Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
34. В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...
35. “…і знову ти прийдеш…” …і знову ти прийдеш така тендітна як дівчинка-стеблинка вдихну терпкий цей аромат життя губами торкнусь троянди пелюсток едему сад затьохкає […]...
36. “Я дома. І знову ночами…” Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]...
37. Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...
38. “За пишним святом – знову будні…” За пишним святом – знову будні, Одноманітні дні й труди. Так є, і так було завжди, І так, мабуть, довіку […]...
39. “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
40. “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...