Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ПОКАРА

Не всі на світі радощі священні – Є радощі, народжені з проклять, Коли, метнувши громи навіжені, Став Єву Бог із […]

“Як не крути…”

Як не крути, на одне виходить, слід би катюгам давно зазубрить: можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не […]

СУД

Параграфи присіли біля столу, Примітки причаїлись по кутках, Очима гострими підсудну прокололи Цитати із багнетами в руках. І циркуляр дивився […]

“Люди – прекрасні…”

Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]

МОЯ МОВА

Все в тобі з’єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. […]

ДОГМАТИКИ

Втопили в землю порожні очі, На тім’ях – сивіє рілля. Мозок не родить. Піт неохоче Випаровується з-під бриля. Позичте їм […]

“Маленьке – не смішне…”

Маленьке – не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе. Мале тоді смішне, Коли воно мізерне, […]

3. ЗАПОВІТ ЗАСНОВНИКА РАЮ

Що кому на роду написано, то й конем не обскачеш того. Одному доля дарує лисину, другому шляпу з широкими крисами, […]

ПОЕТ І ПРИРОДА

Пройшла гроза – і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс, І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на […]

ГОЛОВЕШКА

Кажуть, люди жили табунами, Спали покотом в млі печер, Цілувались при зорях ночами На крутих узбережжях озер. Говорили, що знали […]

ПІШЛА

Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов […]

НАРЕЧЕНІЙ

По Шляху Чумацькому у росах Буде вічність мчати коні, Я ж губамі у розкішних косах Позбираю зоряні вогні. Де світи […]

Страница 1 из 71234567