Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“А може, знову на Ірпінь…”

А може, знову на Ірпінь
Мені назавтра шлях проляже,
І Морозенко з білих скринь
Своїх скарбів мені одважить?

І луг, і ліс удалині
Зима вдягнула в холодні шати,
Та річку все ж на бистрині
Ніяк не може закувати…

В Будинку – тиша лісова,
Хоч в нім, як у млині, – завізно.
Там гурт один, а всі – нарізно,
Там переломлюють слова
І вікна світяться допізна.

І кожен – мельник сам собі,
І сам бере від себе гарці,
І вальці крутить голубі…
Гуртом лише там п’ють по чарці.

“Мельник меле, шеретує,
Обернеться, поцілує,
Такий, мати, мельник…”

А може, лиш здалось мені,
Що кожному робота люба,
У тому ж гарному млині
Пилок муки ляга на чуба…

А ніч мережить полотно…
І сад, напевне, рясно вродить,
Бо щедрувати під вікно
Сосна Довженкова приходить.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


“А може, знову на Ірпінь…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР