Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“І знову десь на обріях помалу…”

І знову десь на обріях помалу
Розгойдує незримі хтось кадила
І синявою стеле, як бувало…
І знову моя Осінь десь ходила.

І знову десь під банею блакиті,
Як в церкві голубій паникадила,
Берези золотіють своїм віттям…
І знову моя Осінь десь ходила.

І знову десь між листям рябиновим –
Сліди, мов од кривавого кропила…
У синяві – у золоті – у крові,
І знову моя Осінь десь ходила.

Прага, 1925

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“І знову десь на обріях помалу…” - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА