“Коли з-під неба голуба проламінь…”

Related posts:

1. “Уже тоді, оповесні, коли…” Уже тоді, оповесні, коли Горища пахнуть першим сіном І гарбузи цвітуть між картоплями. Уже тоді прощання полохливе Носив я в […]...
2. “Коли згасає вересневий жеврій…” Коли згасає вересневий жеврій І на гаряче золото дерев Дряпіжно падає, мов хитрий лев, Біловолосий завирюхи мервій, Куди подінеться плакучих […]...
3. “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
4. “Коли в грозу поранена сосна…” Коли в грозу поранена сосна, Вона живицею вкриває рану, Щоб ніжну гілку, буревійно рвану, Не пойняла негода навісна. І знов […]...
5. КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
6. “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
7. “Коли розтане доранкова мла…” Дружині Вірі Коли розтане доранкова мла І перуанська запарує кава, Твоя рука, зичлива і ласкава, Теплом торкається мого чола. Доба […]...
8. “Коли з Британського музею…” Коли з Британського музею Моя душа перелетить У Баальбек чи в Арамею, Не плач, поезіє, в ту мить. Віддавна пильний […]...
9. “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
10. КУЛІШ У ВЕНЕЦІЇ “Споконвіків було предвічне слово І слово – Бог. Яке значне життя! Через епохи, здвиги, смерть, життя Воно пройшло і сяє […]...
11. РАНА МАЄ ІМ’Я Рана має ім’я, право на здобування щастя, прибуває на поверхню тіла, займає собі місце, розв’язує важкі клунки, засідає до вечері, […]...
12. “Коли я сприймаю вітер сухий…” Коли я сприймаю вітер сухий, Що гонить пісок у бік Остії, Бачу тоді святу Моніку Між олеандрами, Як говорить до […]...
13. “Народе мій! Коли за тебе встануть…” Народе мій! Коли за тебе встануть Твої змордовані, пригнічені сини? Коли для нас хвилини ті настануть, Що скинемо ми з […]...
14. “Коли добрі очі маєш…” Коли добрі очі маєш, Зазирни в моє співаннє: Там побачиш – мов у гаї Чорнобрива сновидає. Коли добрі вуші маєш, […]...
15. КОЛИ ПОВЕРНУСЯ Коли повернуся до вас, вже одягнутий в камінь, – Я камінь зніму із душі і квадратних рамен І стану легкий, […]...
16. “Що з нами діється, коли трава…” Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я […]...
17. З МАТІР’Ю, КОЛИ СМЕРКАЛО Ще задовго до війни Тоді ступав уже я на своїх, А мати молода була й красива… Завиграшки поперед неї біг, […]...
18. “Коли в космічний темряві погасне…” Коли в космічній темряві погасне Бодай одна замріяна зоря, Згадаймо знов, чого вона згоря, Чи хтось помер у зморище дочасне. […]...
19. “Коли в Танжирі піють півні…” Коли в Танжирі піють півні, Іржуть кобили в Тетуані, Я чую співи боговірні У марокканському тумані. Мені ввижаються далекі Херсонські […]...
20. “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
21. “Коли я чую від мого онука…” Богданкові Коли я чую від мого онука З дитячих уст Шевченків заповіт, На серці тепло – не вмирає міт Про […]...
22. Коли тятивою дорога коли тятивою дорога паломництво і танок мандрівник занурює заграву в колодязях хмари у вероніках корінням та польовим димом несе з […]...
23. КОЛИ? Коли зійде нарешті благодать На ці священні пагорби і кручі, Коли боги народ благословлять Рамена розпросторити могучі? Коли святі апостольські […]...
24. “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
25. СВЯТО Об’єднані радістю люди, Зливаються пісні і сміх. І щастя виповнює груди, І падає, падає сніг. У парках лунають оркестри, Ялинки […]...
26. КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]...
27. “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
28. ПАВУК Нечитальникам Обравши кут і тиху самотину, Самопосвяті відданий павук З нутра істоти, у лабетах мук, Рождає довгу й срібну павутину. […]...
29. “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
30. “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…” I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а […]...
31. “Поети вік малий живуть…” Поети вік малий живуть, Згоряють ночами поети, І слово падає, як ртуть В тяжку їх славу…і посмертну. Як ніч – […]...
32. “Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята.” Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята. Розквітла заполоч. Нечуй-вітри цвітуть. Зацвів комиш… І зацвіли дівчата. Про їхній цвіт сьогодні тільки й чуть. […]...
33. ГОЛУБА Голубіє мій не згублений мотив, Душу чулу об голубивши глибинно. Я колись понад Голубою летів. Нині ж маю тільки згадку […]...
34. “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
35. “Цвітуть на білому хати…” Цвітуть на білому хати. У грудях грудня – зими, зими. Димів скуйовджені хвости, І дух овечий та козиний… Цвітуть обмерзлі […]...
36. “Сади цвітуть під небесами…” Сади цвітуть під небесами, Сади цвітуть. Печаль і сміх в очах у мами, Сади цвітуть. Приїду, сяду на причілку, Назавтра […]...
37. ГОЛУБА ШАЛАНДА Де тебе шукать в широкім світі?.. …………………………………………… Грало море, пінилась вода. Край шаланди закидала сіті Дівчина, рибачка молода. Підвела гарячв […]...
38. “Впала музика з неба, і сім її нот…” Впала музика з неба, і сім її нот Долинає до мене із мороку літ. Молодому поетові дивляться в рот, А […]...
39. ГОЛУБА ДИСТАНЦІЯ Не ламайте меблів, не впадайте в транси. Голуба дистанція – вічна перегонка. Дуже, певно, сердились диліжанси, як на світ з’явилася […]...
40. “Коли втомлюся я життям щоденним…” Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, Тоді я думку шлю в світи далекі, Блукає погляд мій […]...