Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГОЛУБА

Голубіє мій не згублений мотив,
Душу чулу об голубивши глибинно.
Я колись понад Голубою летів.
Нині ж маю тільки згадку лебедину.

Над Голубою – голубками слова,
Подивовані небес голубизною.
Ти, голубонько Голуба, ще жива,
Голубієш у мені і наді мною.

По долині – хвостик хвоси, мілина,
Швидко плин і повноводдя – за віками.
Тужно дивиться душа моя сумна
На човни, що заніміли лежаками.

Задивилась, голубиками углиб,
Застогнала, як почула, – шепчуть губи:
Маєм вдосталь голубців, насущний хліб,
Тільки мало залишилося Голуби.

Пізню птаху всиновили осока,
Павутинням сохнуть в лозах сиві сіті…
Ти, голубонько Голуба, не зникай,
Голубій і по мені на білім світі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

ГОЛУБА - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР