“Впала музика з неба, і сім її нот…”

Впала музика з неба, і сім її нот
Долинає до мене із мороку літ.
Молодому поетові дивляться в рот,
А старому поетові дивляться вслід.
Молодий – на естраді: гуде стадіон,
І майбутнє щасливим експресом гуде.
А старому поетові свій пантеон,
А вже голос його не почуєш ніде.
Був і я молодим, а розтанув, як дим,
І січе мене люто із неба шрапнель.
Але все мені – музика, й давній інтим,
Коли муза з райцентру прийшла у готель.
Ти прийшла – наче музика, повінню вод,
І старому поету – видіння снує.
Досі є в нас поети і є в нас народ,
Але кожен із свого колодязя п’є.
Полонезу стихія. І полум’я, й лід.
Але впав я, мов янгол, із горних небес.
Я пройду – ти прощально поглянеш услід,
І заплачеш, як плакав колись полонез.

(3 votes, average: 3,33 out of 5)

МУЗИКА Я прийду уже з посрібленими скронями, Обважнілий під умовностями й узами, В той завулок з тополиними колонами, Що тече мені […]...

“Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...

“Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...

“Огні горять, музика грає…” Огні горять, музика грає, Музика плаче, завиває; Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радость і надія В очах веселих; […]...

“Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...

“З-під даху впала призма крижана…” З-під даху впала призма крижана – І серце стрепенулося недремне. Чому – не знаю, та несла вона В собі для […]...

“…ця жінка – музика…” …ця жінка – музика мелодії смеркань і тиша смутку – листя золоте де біла квітка в кришталевій вазі де сон […]...

“Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...

“Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...

“Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...

“Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...

ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...

Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...

“Гаї шумлять…” Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. […]...

“Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...

“МАБУТЬ, НЕБА ЛАГОДА БУЗКОВА…” Мабуть, неба лагода бузкова Не загасить дику охру скель, Так оце ти, Африко казкова, Видихаєш перегар пустель! І торощиш тлумище […]...

НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...

НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...

“Ти знов прийшла, моя печальна музо…” Ти знов прийшла, моя печальна музо. Не бійся, як не покладаю рук. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре […]...

“повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...

“Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...

І Є НАРОД На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай […]...

ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...

“Корова задивилася в колодязь…” Корова задивилася в колодязь І впала поміж місяць і зірки. Ніде її сьогодні не знаходять Ані господар, ані пастушки. Сама […]...

“Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...

“Впала темінь у солдатські очі сині…” Впала темінь у солдатські очі сині У степу, на димнім бойовищі. І зійшли рясні отецькі болі в сині Та і […]...

“Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...

ВОНА ПРИЙШЛА Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих […]...

Г. 3 Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася […]...

ОРГАННА МУЗИКА В ДОМСЬКОМУ КОНЦЕРТНОМУ ЗАЛІ Гудуть, переклубочуються низом Над Ригою навислих туч гурти, То голубом воркують над карнизом, То, встаючи з бездоння й чорноти, Зловісно […]...

СВІТЛО ВЕРШИН Я на першому з’їзді Руху Мов побачив розпластане зло. А колеги побігли щодуху За посадами. Їм повезло. Не одному такому […]...

ВМИРАЮТЬ ПОЕТИ Вмирають поети в душі, а потім в лікарнях вмирають. Ховають спочатку вірші, а потім поетів ховають. Поету копають яму. Коли […]...

*** Ми пройшли. Ми були. Наші древні кургани доокіл. Наші коні пасуться… Двигтить попід ними земля. Я згорів як вогонь. По […]...

ПРИТЯГАННЯ ЗЕМЛІ І НЕБА Віз Чумацький на чорному небі ще ніколи не був так близько: небосхилу зазорене чудо – чорна магія вічних зір. Нерозгадану […]...

МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...

Музика Десь у диві, у видиві вмовклих ночей, у музичному лісі, на синім узліссі цвіла, мов калина, віолончель і пахло весною […]...

НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...

СТАРИЙ МУЗИКА Я шинкареві збіжжя все Прогайнував на те, на се: На горілчину, мед-вино… Бо щось гуляю вже давно. Стара скрипиця та […]...

МУЗИКА Пам’яті Інокентія Анненського Уночі налетіли вони – Чорний вихор у чорному світі – І заплакали дочки й сини, Що батьки […]...

“Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...

Related posts: