Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Коли в грозу поранена сосна…”

Коли в грозу поранена сосна,
Вона живицею вкриває рану,
Щоб ніжну гілку, буревійно рвану,
Не пойняла негода навісна.

І знов росте, не прагнучи хісна,
До сонця зводячи верхи порану,
Дивує світ – як сонце із туману –
Струнка, зелена й радісно-ясна.

Так ти, народе мій, свободолюбне
Єство лікуєш у неволі час:
Прибоєм пісні спадщина прихлюпне –

І ти живеш, мов спас тебе Тарас!
Душі снага, виходячи зі схову,
Могутньо й пристрасно співає знову.

Оттава, 1982. Прочитано в Національній Книгозбірні Канади після отримання звання поета-лавреата від УММАН.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Коли в грозу поранена сосна…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)