Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Коли турбуюся, що я помру…”

Коли турбуюся, що я помру
І мозку творива перо не скосить,
І скарб не ляже в книжному бору,
Неначе в засік зерно, стигле досить;

Коли на ночі зорянім яву
Я бачу віще наростання хмари
І думаю, що я не доживу
Уздріти слід її, магічні вдари;

І ще коли, поезіє моя,
Тобі не зможу мовити привіту,
Не чути відгуку, – в ту пору я
Стою бентежно край земного світу
І відчуваю: кане в небуття
Любови й слави страчене життя.

1818

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Коли турбуюся, що я помру…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)