Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Дума шоста

Мати мов німа стояла,
Вельми дивувалась:
Не таким вона султана
Бачити лякалась:

“І тебе він не займає
І не обіймає?” –
“Ні, матусю: коло мене
Навіть не сідає.

Він царює, верховодить
За моїм порогом:
Тут постоїть, поговорить
І відійде з Богом.

Їдьмо, мамо, помолімось
За сю тиху душу,
Що й подумати про кривду
Від її не мушу”. –

“О! Молімося, дитино,
Ще за двох до Бога…
Коли ж серце се покине
Мука да тривога?”

І, схилившись на Марусю,
Мати заридала…
А чого Левко здобувся,
Ніже не сказала.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Дума шоста - КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН