Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДУМА ПРО КЕМПТЕН

Що у Кемптені, місті баварському,
Та збирались вірнії християни,
Війною гнані,
До церкви Богу молитися,
Буйними жалями перелитися:
“Боже Великий, Єдиний!
Вкороти наші страждання,
Спаси-порятуй від московського полювання”.

Як зачули тую молитву
Та три кати-людоїди, гепеушники,
Ще й сімсот жуйців,
Нерозумних людців,
За московське золото куплені, –
Стали автами прибувати,
Чорною хмарою церкву облягати…

Тоді вірнії християни,
Війною гнані,
Навколішки ставали,
Руки підіймали,
До Матері Божої промовляли:

“Мати Божа, заступнице наша,
Ти врятувала Храм Почаївський,
Ти покривили славу козацькую,
Спаси-порятуй від загибелі
Віру християнськую,
Не допусти до хижого плюндрування
Люд український”.

Як зачують про тую молитву
Та три кати-людоїди, гепеушники,
Ще й сімсот жуйців,
Нерозумних людців,
За московське золото куплені, –
До церкви йдуть,
Гуму жують,
Людей прикладами б’ють…

Тоді вірнії християни,
Війною гнані,
Один одного за руки брали,
До кам’яної підлоги припадали,
Словами промовляли:

“Краще нам, невинним людям,
Отут на чужині кістьми лягти,
Ніж у московську неволю йти:
Білим тілом гноїти бори сибірськії,
Заповняли надра уральськії,
Щоб над нами жирували кати кремлівськії.
Чуєш, Сталіне, бусурмане окаяний,
Від української крови п’яний?
Умремо – не підемо,
На поталу не підемо!”

А три кати-людоїди, гепеушники,
Ще й сімсот жуйців,
Нерозумних людців,
За московське золото куплені,
Людей тих хапають, на авта зганяють,
На схід везти споряджають.

Тоді Матір Божа, заступниця наша,
До благаючих людей обернулась,
Нащадкам Вашінгтона в серце жаль поклала,
Рятувати люд український послала…
Матері Божій, заступниці нашій, –
Слава! Слава! Слава!!!

Гей, люд український Бога хвалив,
Радісно говорив:
“Слава! Слава! Слава!!!”

Кемптен, 1947. Музика Г. Китастого

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДУМА ПРО КЕМПТЕН - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)