Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



Дума друга

Рушив табір, і в концерті
Скрип коліс гарбових
Злився з копотом і ржаннєм
Коней табунових

І, мов стадо голубине
Замигтіло крильми,
Крутять в полі веремія
Делібаші кіньми.

Кругом табору танцюють
Той танець татарський,
Що не раз крутив-морочив
Голови лицарські.

На юнаків-делібашів
Старці позирають,
Про свою юнацьку славу
Любо споминають.

І холодне в грудях серце
Гріє кров гаряча,
І завзятість оживає
У душі козача.

На юнаків-делібашів
Дивляться дівчата,
І мов іскрами стріляють
Зорі-оченята.

Познають своїх летучих,
Що, мов блискавиця,
В степових пилах, у тучах
Зникне й загориться.

Про юнаків-делібашів
Кобзарі співають,
Дзвонять в струни, невмираків
Хвалять-прославляють.

Обгорнула юрт молодіж,
Мов густії тучі,
Що вітрами гонить-крутить
Гуррикан летючий.

Серед юрту гарби-будки
Стиха коливають;
Білі поли, мов лебіддє,
Крила надимають.

І кричать колеса в будках
Серед співу й дзвону,
Як колись в нас на Посуллі 38
Заволоки з Дону. *

Се доспівувалась пісня,
Що діди Бояни 39
Древнім русичам, нам рідним,
Голосно співали.

Під перстами в них живії
Струни промовляли
І хоробрим золотії
Славу рокотали.

І, мов стадо лебедине,
Співи розлітались,
Не в одній вони людині
Любо відзивались.

І лицарське на Вкраїні
Серце залунало
І луну із серця в серце
Аж до нас дослало.

І ясним, незлобним оком
Світ ми обіймаєм,
Між Заходом і Востоком
Бучі споминаєм.

І вбачаємо в тих бучах
Спільну жизнь єдину:
Про Гординщину 40 сумуєм
І про Україну.

Лях, москаль, татарин, турчин
Проміж себе браттє:
Розлучило їх попівське
Нависне завзяттє,

Як любові й правди Бога
Без попа познаєм, –
Всіх братів ми до одного
Серцем привітаєм.

Як туман попівський зникне
В сяєві науки,
Міліонам по всім світі
Буде менше муки.


Дума друга - КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН