МАМОНТОВІ… (і не тільки), ЯКОГО ЗНАЙШЛИ ПІД ЧАС ДОРОЖНІХ РОБІТ БІЛЯ ВИШНІВЦЯ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ
Між нами – віки і пласти,
Німа глибина і каміння,
Далеко десь, первісний, ти
При самій зорі сотворіння.
І я – із космічних вершин,
Стою на краю автостради,
Де свист тільки й шурхіт з-під шин
(Неслось тут і мамонтів стадо).
Де впав ти, могутній, знеміг
Під натиском дужчого часу,
І не проламавсь, не добіг
В століття, впресовані в трасу.
На них переможно стою
У панцирі автомобіля,
Вглядаюся в далеч твою,
Що нафтою стала, вугіллям…
Живем голові завдяки,
На біса та шкура і бивні?..
Ракети в тяжбі супротивній
І ті вже не рятівники.
Вся ж радість – в цім сонці, траві
Ще пока здорові й живі.
1979 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ДО ЗВЯГІЛЯ ТІЛЬКИ До Звагіля тільки, до Звягіля… Далі – чужий Новоград-Волинський, Бердичівсько-Дніпропетровсько-Донбасівскьий простір Під кованими чобітьми бронзових ідолів лисих… Ніяк не осиплеться […]...
- “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
- “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
- “Усе пізнавши й переживши…” Усе пізнавши й переживши, Стою безгрішний, мов Адам. З криниць небесних мудрість пивши, Що я нащадкам передам? Хіба лиш те, […]...
- “Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...
- БРАТОВІ ДМИТРОВІ, ЯКОГО ЗНАЮ З РОЗПОВІДЕЙ Брате, холодом бузковим змальовано шибки, і щебечуть загадково красномовні ластівки. Нині пустка спить у хаті, розметавшись на всю шир, засвітивши […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
- “В болотах жаби рай знайшли…” В болотах жаби рай знайшли І там плодились і згнивали, А десь над ними клекотали В повітрі чистому орли. І […]...
- “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
- БІЛЯ МИСЛИВСЬКОГО ДОМУ Стою бентежний на високій кручі, Де Хорті збудував Мисливський дім. І чую звуки ловів, рев могучий, І голоси, котрі лунали […]...
- БІЛЯ ДНІПРА – Пет-ре! Іва-не! Ма-рі-є! – По складах переносимо власні ймення на той бік, де іскри святкують свою нетривалість, блукаючий дим […]...
- “Зима ще тільки пред’явля права…” Зима ще тільки пред’явля права на володіння небом і землею, іще не засіва, а посіва, а я стою між осінню […]...
- Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності “Кравчучка” стала “кучмовозом”: Іде вперед наш рідний край. Всупір морозам і прогнозам, Він ще тримається, гай-гай. Народ везе – яка […]...
- БІЛЯ НЕМИНУЧОГО Довкола ліс і ліс густий… А тут галявина біля старого дуба. Він затіняє сонце – то ж дивлюсь, Неначе від […]...
- “Осінні пожежі: дими картоплини…” Осінні пожежі: дими картоплищ, Жарінь горобинова, спалахи кленів. Димами прогірклий до вирію клич – З неораних стерень, із плес опалевих, […]...
- “Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...
- РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
- ХАТИНА БІЛЯ ДОТУ Низенька, темна в мочарі хатина, Три вишні, вільха, яблуня суха, Біля старого плетеного тину Стіна війни – бетонова, глуха. Прадавінй […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- ГІЛЬЧАНСЬКІ ДЖЕРЕЛА (Біля святого Миколая) У кам’яниці із камінних нір Пливе вода холодна і прозора, Поміж відрогів Кременецьких гір, Джерелами двигтить під косогором. Їх обступив […]...
- “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
- 1. “Я тільки інколи переживаю туму…” “Чути кру-кру, В чужині умру…” Б. Лепкий Я тільки іноді переживаю туму, Ту, що під вербами рідними з серця зніму, […]...
- БІЛЯ МОГИЛИ БОРИСА ТЕНА Високі постаменти, плити, Блиск епітафій, імена… Цей чорний ліс лабрадориту Закрив могилу сумовиту – Відбилась істина земна. Як і життя […]...
- БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
- БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ Темний ліс, стежина біла: чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: хтось її зламав і […]...
- КАРМАЛЮК XIII Ціліську ніч дзвіниця калатала: Відлиті дзвони жалібно гули. Огню лункого яросна потала Котила в далеч золоті вали. Горів острог, тріщала […]...
- МЕТАМОРФОЗА Дорогу темряву мою Ти райським світом освітила: Бо душу чистую твою Пречиста сила появила. Дорогу темряву мою Ще гущим туманом […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
- БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...
- БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
- Все, що тільки я чув Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья […]...
- БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ На цій горі, на пагорбі печалі, Де все болить – від квітки до хреста, – Ідуть дощі вдовиними плачами… На […]...
- “Повсідались біля ватри…” Повсідались біля ватри, Сушим одяг, грієм ноги І уточнюєм на завтра В чабанів стежки-дороги. А вони ж – немов опришки, […]...
- ТІЛЬКИ ПРАВДА Стрепенулися вії, мов два крила: – Пустіть! Я не хочу пити калинової крові! Зареготалася лісова луна І п’яний вітер поволікся […]...
- “Не тільки ілюзій…” Не тільки ілюзій – реалій нема. Стільці Іонеско. Дванадцять, здається. Листочком зеленим осіння зима над літнім століттям тріщить і сміється. […]...
- ТІЛЬКИ СПОГАД Він: – Було це так давно, що й родимок на тілі я вже би не згадав: сузір’я їх сумні ще […]...
- БІЛЯ СТІНИ КОМУНАРІВ Всі знають Пер-Лашез в Парижі. По нім, забувши блиск бульварів, Ідем шукаєм в бездоріжжі Стіну Паризьких Комунарів. Дорога є, діть […]...
- “Це тільки мовчання…” Це тільки мовчання це тільки ранок поніс мене в коло розмов слова виростали струшувалися з газет відбивалися від стелі на […]...
- “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...