Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БІЛЯ СТІНИ КОМУНАРІВ

Всі знають Пер-Лашез в Парижі.
По нім, забувши блиск бульварів,
Ідем шукаєм в бездоріжжі
Стіну Паризьких Комунарів.

Дорога є, діть правди ніде, –
Сюди ідуть з усього світу…
Зна шлях народ!
Не знають гіди…
Пани-туристи з Уолл-стріту

Тут не бувають. Прості люди
Нас повели – гостинність вища!..
Ні пам’ятника, ні споруди,
Глуха стіна край кладовища…

– Оце, – сказали нам бувальці, –
Стіна Паризьких Комунарів…
Тут розстріляли їх версальці… –
І брови друг-француз нахмарив.

Схиляєм голови в мовчанні…
В стіні – плита, на ній читаю:
“Загиблим за Комуну…”
Ранні
Спускались тіні з небокраю.

Ми поклонилися могилам,
Хоробрим рицарям свободи…
Платання в листі пожовклім,
Здалось, хилились від скорботи.

Вінки поклали з свіжих квітів,
Які при вході ще купили…
І тільки зараз я помітив:
Лежать чиїсь троянди білі.

Із іскр Комуни – сонце Кремлю!..
Беру з могили квітку яру,
Як пам’ять про французьку землю,
Як заповіт ваш, комунари!

Париж, 1956

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


БІЛЯ СТІНИ КОМУНАРІВ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ