БІЛЯ СТІНИ КОМУНАРІВ

Всі знають Пер-Лашез в Парижі.
По нім, забувши блиск бульварів,
Ідем шукаєм в бездоріжжі
Стіну Паризьких Комунарів.

Дорога є, діть правди ніде, –
Сюди ідуть з усього світу…
Зна шлях народ!
Не знають гіди…
Пани-туристи з Уолл-стріту

Тут не бувають. Прості люди
Нас повели – гостинність вища!..
Ні пам’ятника, ні споруди,
Глуха стіна край кладовища…

– Оце, – сказали нам бувальці, –
Стіна Паризьких Комунарів…
Тут розстріляли їх версальці… –
І брови друг-француз нахмарив.

Схиляєм голови в мовчанні…
В стіні – плита, на ній читаю:
“Загиблим за Комуну…”
Ранні
Спускались тіні з небокраю.

Ми поклонилися могилам,
Хоробрим рицарям свободи…
Платання в листі пожовклім,
Здалось, хилились від скорботи.

Вінки поклали з свіжих квітів,
Які при вході ще купили…
І тільки зараз я помітив:
Лежать чиїсь троянди білі.

Із іскр Комуни – сонце Кремлю!..
Беру з могили квітку яру,
Як пам’ять про французьку землю,
Як заповіт ваш, комунари!

Париж, 1956

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“промінь, що відбувся від стіни…” промінь, що відбувся від стіни. ліс, що перерізаний навпромінь. під червоний комин звірини набуло відваги в цьому домі. день місили […]...

ХАТИНА БІЛЯ ДОТУ Низенька, темна в мочарі хатина, Три вишні, вільха, яблуня суха, Біля старого плетеного тину Стіна війни – бетонова, глуха. Прадавінй […]...

“Я ріс поміж квітів…” Я ріс поміж квітів – найкращих польових квітів (бо ж у селі). З голубими, наче озера, із синіми, як блавати, […]...

КИТАЙСЬКА СТІНА Як велетенський змій, як пажерний загреба, Повзе безоднями в верхами гір стіна. Бог нею міряє в умі простори неба І […]...

“Є стіни, стеля…” Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до […]...

“Де шлях у жовті врізується стіни..” Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над закрутом стремить, Наш погляд неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. […]...

ДО ТЕРНОПОЛЯ Вклоняюсь тобі, давньє місто з тернового поля, Над плесом, що синьо-глибинно цвіте, І душам високим людським, як високим тополям, Де […]...

ОСІННІЙ МОТИВ І знов я стою У пожовклім гаю, Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться й […]...

“Коло вогню останніх помідорів…” Коло вогню останніх помідорів Туман минулу нічку ночував… До погреба, до хати, до комори Увесь город наш перекочував. Через моркву […]...

“Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...

ГАК Ця стіна рівно освітлена промінням, а навпроти – стіна в затінку. Між ними садок чи то парк з водограєм, з […]...

БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ Темний ліс, стежина біла: чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: хтось її зламав і […]...

Я ВЧОРА СТРІВ ДИТЯ БІЛЯ ВОРІТ Л. Вишеславському В моїм блокноті слід ще мирних днів: Адреси друзів, задуми безхмарні… О як би я, о як би […]...

ЗУСТРІЧ В МОНТРЕ Були в робітничім районі – Монтре, Де мером – Лену Даніель, комуніст, Тут влада – трудящих! І радість бере… Людина […]...

ПОДВІЙНИЙ КОНЦЕРТ Коробка радієва й квіття. Крізь чорну скриньку йде музика. і душі квітів світлом світять, що з нього ясність б’є велика. […]...

РЕВОЛЮЦІЯ (уривок) На площі – в юрми – на мітинг вінки несіть – вінки й гірлянди з тремтінь-мигтінь з революційних прядив. На […]...

ІІ. БІЛА ПРИЧІЛЬНА СТІНА А за мною щовечора Ходить біла хатня стіна З вікном і голубими віконницями, Із пташенятами під стріхою, З відблисками призахідного […]...

КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...

БІЛЯ НЕМИНУЧОГО Довкола ліс і ліс густий… А тут галявина біля старого дуба. Він затіняє сонце – то ж дивлюсь, Неначе від […]...

ПРИЙШЛИ З ТРАВИ Прийшли з трави. І підемо в траву. Дорога в сто розлук, дорога в сто печалей, Де пахне сто вітрів і […]...

БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...

БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...

БІЛЯ ДНІПРА – Пет-ре! Іва-не! Ма-рі-є! – По складах переносимо власні ймення на той бік, де іскри святкують свою нетривалість, блукаючий дим […]...

БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...

“Біля пригаслого багаття…” Біля пригаслого багаття Посеред лугу уночі Згадалось раптом біле плаття І поцілунки при свічі. Незнана сила воскресила На мить якусь […]...

“Повсідались біля ватри…” Повсідались біля ватри, Сушим одяг, грієм ноги І уточнюєм на завтра В чабанів стежки-дороги. А вони ж – немов опришки, […]...

БІЛЯ МИСЛИВСЬКОГО ДОМУ Стою бентежний на високій кручі, Де Хорті збудував Мисливський дім. І чую звуки ловів, рев могучий, І голоси, котрі лунали […]...

БІЛЯ СТАРОГО ДУБА Тисячолітні велетні-дуби, В живу броню закована могутність! Скажіть мені, ви вільні, чи раби – У чому ваша сила, ваша сутність? […]...

БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА О. БОРКАНЮКУ …А він – стоїть на постаменті: “Візьми у наших гір снаги. Ми вибороли їх у смерті, щоб мерли наші вороги! […]...

БІЛЯ ПАРТИЗАНСЬКИХ МОГИЛ Од хмарки тінь упала на долину, А на долині, схоже на людину, В німій скорботі дерево стояло І, як дитину, […]...

БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ На цій горі, на пагорбі печалі, Де все болить – від квітки до хреста, – Ідуть дощі вдовиними плачами… На […]...

РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...

“Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...

“Гаї шумлять біля потоку…” Гаї шумлять біля потоку, Де хвиль весняна течія. Прощай, кохана кароока, Прощай, пораднице моя. В далекий край я від’їжджаю, А […]...

“Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...

“Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...

ЖЕРТВА БІЛЯ КРИНИЦІ Стікає каменем криниця, пашить полин вітрів, сковзає по цямринні громовиця і терпне деревій років. Присядемо до тихої розмови, зітремо з […]...

“Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...

“Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...

ГІЛЬЧАНСЬКІ ДЖЕРЕЛА (Біля святого Миколая) У кам’яниці із камінних нір Пливе вода холодна і прозора, Поміж відрогів Кременецьких гір, Джерелами двигтить під косогором. Їх обступив […]...

Related posts: