Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



БІЛЯ ДЖЕРЕЛА

Нам треба жити… Мамо, мамо!
Життя – як мить, як сивий дим.
І так його на світі мало,
що не надихаєшся ним.

Нам треба жить, моя любове…
Ми вдома. Поруч – мама, ти.
І наші дітоньки здорові.
І хата зорить у світи.

І тато хоче щось казати,
а в тиші голосу нема.
Колись надів пілотку тато,
та й досі… досі не зніма.

Ми вдома. Туляться бабусі,
плечима в рамки – дідусі,
за ними прадіди безвусі,
шкода лише, що не усі.

Ми вдома. З нами наша доля,
за нами – все, що не мина.
Насіння прагнуть рідні доли,
зове джерельна глибина.

Співає хата. Пісня з нами.
Життя – як мить. Щаслива мить!
Вона просвічена віками.
Заради неї – треба жить.


БІЛЯ ДЖЕРЕЛА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО