МЕТАМОРФОЗА

Related posts:

1. МЕТАМОРФОЗА З АВТОПОРТРЕТОМ, АБО ЯК ЄВРОПЕЄЦЬ СТАВАВ ЄВРОАЗІЙЦЕМ Був – аж не віриться – юним, веселим, Як вітерець у маю. Гріли земля, рідний сад і оселя Душу вразливу […]...
2. БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
3. ПРОВОДИ Проведи мене в дорогу, проведи, Побажай мені удачі, не біди. Щоб удачі – не ледачі, А звитяги – то козачі, […]...
4. МЕТАМОРФОЗА Безмовний шлях попід безмовним садом Лежить собі зажурено і кволо. А я іду, шукаючи розради, Притишеним та опустілим полем. Думок […]...
5. “Дихайте на вікна…” Дихайте на вікна, Сковані морозом, Бо загине вік наш І зав’яне розум – Дихайте на вікна, Сковані морозом. Тільки сила […]...
6. 2. ПРОЛОГ І Розкинулась єси по всій землі широко; Імперія всемирна зветься згорда. Моря, земля і все на ній, що бачить око, […]...
7. МОЛИТВА ПРИРОДИ Великий боже, отче й творче світу! Ти чуєш, як тебе в роспуці зву. Чи то ж бо призовеш мене к […]...
8. “Музо, ритмом ти розум…” Музо, ритмом ти розум. О Музо, реве розум… Мила, поета за те опалим. І, рівен зневірі, Уріс у сіру Дорогу, […]...
9. 22. ВОЗРАДУЄТЬСЯ ЯЗИК МОЙ Навчи мене: як зсунути з обличчя темряву, що гладила і гріла, як приємна притча невидющим; як здерти лишаї непевности і […]...
10. З ГОЛОВНИХ ГРІХІВ не знаю заздрости але вона хоче знати мене віддавна прокладає дорогу до моїх чуттів і видно вже доторкнула мене своїми […]...
11. ШУКАННЄ-ВИКЛИКАННЄ Ще любо дивляться на мене карі очі, І біла рученька в моїй руці тремтить, І від речей моїх серед німої […]...
12. ЗОСЕРЕДЖЕННЯ Так, смертного не вберегти, так образ в обрії заходить: з косою ока хай Батий від берегів звільняє води. Силкуюсь розщепити […]...
13. ХМАРИ Знов захмарилось високе, І велике, і страшне… Кволе, в світі одиноке Знов запитує мене: “Чи ти встоїш проти долі В […]...
14. НА ДВАДЦЯТІ РОКОВИНИ ВЕЛИКОГО ПОХОРОНУ Поховали – закопали У могилу силу; Пишним лавром іскрасили Дорогу могилу. Не так лавром іскрасили, Як слізьми зросили, Що не […]...
15. “Чи то недоля та неволя…” Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, […]...
16. МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...
17. 32. ЗАХОВАЙ МЕНЕ Заховай мене в рани на Твоїх ногах, щоб плоть моя всякала тлінню в дерево хреста. Заховай мене в рани на […]...
18. ЕЛЕГІЯ ПРО ОДНУ НІЧ С. Т. Ніч яка – мов птаха чорне око! Сніг зійшов. Оголена земля темряву глибоку і високу в серце вихиля… […]...
19. Дума шоста Мати мов німа стояла, Вельми дивувалась: Не таким вона султана Бачити лякалась: “І тебе він не займає І не обіймає?” […]...
20. МОНОЛОГ ВАР’ЯТА Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні […]...
21. “Осанна світлові! Проте…” Осанна світлові! Проте Люблю у вечори імлисті Не просто світло, а оте, Котре пробилося крізь листя. Розсунувши сувої хмар, Воно […]...
22. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
23. “Я руцi, що била, – не пробачу…” Я руцi, що била, – не пробачу – Не для мене переможний бич! Знай одно: не каюсь я, не плачу, […]...
24. “Весь обшир мій – чотири на чотири…” Весь обшир мій – чотири на чотири. Куди не глянь – то мур, кутор і ріг. Всю душу з’їв цей […]...
25. МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
26. НЕВОЛЯ Дайте мені коня мого, Дайте вороного; Пустіть мене, пустіть мене В поле на дорогу. Я уздою золотою Коня зануздаю; Вітром […]...
27. ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
28. МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
29. “Я не зрубав її, небогу…” Я не зрубав її, небогу, я тільки шепотів: “Пади… і перегороди дорогу, смереко, перегороди. Ми ж молимось одному богу, з […]...
30. ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...
31. РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
32. 18. СЕРЦЕ ЧИСТО СОЗИДЖИ ВО МНІ Зливою квітів очисти серце моє, щоб стіни його встелялися біллю пелюстком, які під вітром з-за світу мову Твою шелестіли б. […]...
33. “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
34. БАТЬКІВСЬКА МОГИЛА Покинув нас і нашу матір; Скажи, нащо в далекій стороні, Без рідних сліз, в чужій землі, Ти ліг, мій милий […]...
35. УКРАЇНІ Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про […]...
36. ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...
37. ПРОХАННЯ обніми мене як обнімаєш дерева у грозову ніч зодягни мене в своє слово як зодягаєш дітей у їхню безвинність нагодуй […]...
38. ТРИ 1 Помариш ще білолистям, щоб виросло білими персами, дівочі бедра облистило, щоби обпестило; помариш лопушим листям, щоб стегна зеленим розплавило, […]...
39. “Когда душа, расправив крылья…” Когда душа, расправив крылья, Дерзает выспренний полет, И я взнесусь не без усилья Во область чистую высот,- Как мяч, взлетевший […]...
40. Дума друга Дума друга І “Матусю, зіронько! – рече Маруся, До матері припавши головою. – Чого ви тремтите? Я не боюся Тепер […]...