ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ
М. К.
1.
Я вчуся ходити окраїнами життя.
На вітрі – небо
нап’яте.
Я хитко ступаю окраїнами рядків
і вчуся тебе кохати.
2.
Визираю тебе з-поза днів,
аж ти являєшся
в полі.
Зійди до мене схилом слів,
я вимовив цю мить у долі.
3.
Нас відтінює гілкою берест,
коли ти стоїш
серед ночі.
Мене ж проникає непевність,
і никнутъ в темряву очі.
4.
Наші життя розминалися мимо,
коли ти пристала, щоб
гілку нагнути,
коли нахилився світанок,
щоб я тебе міг досягнути.
5.
Губи твої мають посмак роси.
Чому ти так пізно
прибула?
В мою свідомість скрапує щомить
минуле.
6.
Пригортаю тебе, а ти
весною хочеш мене
вразити –
та губишся в гущі років,
без тебе прожитих.
7.
Відчуваю форму твою при собі –
чому ти така
молода?
Спішу за контурами твого погляду
і доганяю час.
8.
Ведеш мене по словах до себе,
відхиляєш набік
минуле.
Поражений в серце чуттями,
стою розгублений і чулий.
9.
Витираєш гілкою губи,
заходиш в моє
життя.
Дивлюся з острахом в рівні
безмірні поля.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)