“Осанна світлові! Проте…”

Related posts:

1. “Бесшумное веретено…” Бесшумное веретено Отпущено моей рукою. И – мною ли оживлено – Переливается оно Безостановочной волною – Веретено. Все одинаково темно; […]...
2. Любовь – одна Единый раз вскипает пеной И рассыпается волна. Не может сердце жить изменой, Измены нет: любовь – одна. Мы негодуем иль […]...
3. “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
4. “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
5. ТЕЛЕГРАМА Не спиться. У розбурханому мозку зійшлись у фокус і саднять всі прикрощі важкого дня. Не спиться. Хтось на вулиці зронив […]...
6. МІСТЕРІЯ СНУ У грунт життя, гріхами втерта, Закільчилась довкола скверна. Бентежні думи в снах уперто Хитають розум мій химерний І я кричу!.. […]...
7. БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
8. НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...
9. “Що сталося? Чи Сонце другим боком…” Що сталося? Чи Сонце другим боком Зненацька обернулось до людей? Вони на себе ніби ненароком Сьогодні подивились іншим оком,- Пробилось […]...
10. Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...
11. РАНКОВЕ СОНЦЕ Ранкове сонце – серце моє, – Дзеркальна глибінь тепла. З прозорим ранком воно встає… І гляньте! Імла втекла! Вам не […]...
12. “Воно прийшло і грюкнуло в повіки…” Воно прийшло і грюкнуло в повіки: і срібний сон скотився із-під вій, і день почався від моїх очей, і я […]...
13. XII Плач за садом У ніч літургійну, соборну, причинну Ввійду до собору і браму причиню. Без гніву й печалі, й трагічного жесту, – Радію […]...
14. МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...
15. ДУМАЮЧИ ПРО ШЕВЧЕНКА Думаючи про нього, виростаю нестримно духом, пiдiймаюсь по сонячних сходах до захмарних отих вершин, iз яких – таж немов на […]...
16. “Сосновий ліс, сніги і тиша…” Сосновий ліс, сніги і тиша, Клюють калину снігурі. І тінь від тіні голубіша, І синь, і сонце угорі. Куди не […]...
17. МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
18. ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ Робота у Бога – це довга дорога, Де ми й моя влада занадто малі. Робота у Бога велика і строга: […]...
19. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
20. НЕ СПИТСЯ МНЕ Не спиться мне, и времени не спится, И тяжесть дня не даст сомкнуть ресницы… Но непослушен, как он непослушен, Мой […]...
21. “Мешканцю міста…” Мешканцю міста – Віку дитино, Дивиться хліб нам В очі дитинно. Скроплений сонцем, Ніби сльозою, Дихає вітром, Пахне грозою. Вічна […]...
22. “Ще б’юсь головою…” Ще б’юсь головою – ти в мене одна, Як сонце у небі, як в році весна, Одна, як єдина у […]...
23. ПОЛОН Ловлю себе на думці: у селі копають у садах і хати білять, і в місті, де тепера я живу, трава […]...
24. Стихи мои Стихи мои Похожи на клубок цветных. Запутанных ребенком ниток. Я утром их стараюсь разобрать В отдельные красивые клубочки. Но к […]...
25. ОЛЬГА мені сниться сон-марево що я вже не месниця що просила смерть лада і голуби з горобцями несуть галузки цвітної верби […]...
26. IX Allegretto. Сад-пантеон САД між землею і небом ніби міст підвісний ніби міст підвісний провисає між небом і долом земним САД наче міст […]...
27. “Минуле не вернуть…” Минуле не вернуть, не виправить минуле. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки на весні ховаються під […]...
28. МОЄ ВІРШУВАННЯ Наснилося, немовби я віршую Там, де людська ще не була нога; І ніби я тепер товаришую З самим люцифером – […]...
29. “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
30. ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
31. “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
32. НОКТЮРН ДЛЯ ЗЕМЛЯКІВ Горіла сОсна… Із пісні Лисиці – в решеті вода – сосна за муром росте – на зимному піску немає тіні […]...
33. MAY SOUL IS DARK Я знов самотній і проклятий, – схилився тяжко до вікна: на мурах, ніби на розп’яттях, ворони виють в небеса. їх […]...
34. ДО МЕЛАНХОЛІЇ Ні, ні, не кидайся в обійми Лети, Не відай зел з отруйливим вином; Не жур чола блідого, знавши злети В […]...
35. ІГРАШКА All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again. Різьблена, дерев’яна, цвяхована чорною бляшкою, сувенір-люлька […]...
36. Метелики літають на квітках З кадильниць срібних дим снується І гине в облаках склепінь. В монастирі вечірній спів кінчиться, Гасять свічки, ідуть. Якась черниця […]...
37. ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
38. ДИЛЕМА Ні від себе втекти, ні себе наздогнати, Із собою нелегко, а без себе – це жах, Сновигатись бездумно від хати […]...
39. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. 1773 зображення пилу стоїчно нагадує пил: це майже потреба – приречену землю топтати. окраїна листя така ідилійно картата, аж місце розплати […]...
40. “Між персами твоїми – жолобок…” Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. […]...