Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







МОЄ ВІКНО

Моє вікно. Перекреслене рамами.
Обплетене вітами яблунь,
обліплене листям.
Воно
з шматками блакиті
склом облите.
На ньому, мов шаблі,
танцюють блискавки дзвінколезі.
Йому належить
через квадрати
світло цідити в кімнату,
вихлюпувать з сірих стін
все темне на вулицю.
Моє вікно – то кін,
де я роль головну виконую.
Я часто бачу, як воно плаче
і журиться.
Коли я спочиваю,
воно блукає
сонними вулицями,
освітлене лампою,
обліплене листям,
воно витягує з нічної твані
зірчасте намисто,
дукачем – місяць ранній
і висипає в жменю моїй коханій.
А на світанні,
стомлене і веселе,
воно приносить мені сонце багряне,
кладе на обличчя,
мої очі лоскоче й шепоче:
– А вже нерано.-
Моє вікно віда
про мої радощі і біди.
Я до нього тулю чоло
і зір бентежний.
Моє вікно склом обмежене,
проте не завішене шторами.
Моє вікно – то моя душа прозора.
Люди, загляньте
в моє вікно!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


МОЄ ВІКНО - МОВЧАН ПАВЛО